Це боляче. Це завжди боляче. І я хочу, щоб тільки ти, ти завжди торкався до тих місць моєї душі, які болять найбільше.
Я все своє життя жила в стані дивною заздрості. Я заздрю тим, хто може тебе бачити і торкатися до тебе, розмовляти з тобою і бути з тобою після важкого дня. Я заздрю тим, хто обіймає і цілує тебе кожен вечір перед сном. Я заздрю тим, хто цілує тебе вранці, і у кого є можливість бачити, як ти посміхаєшся, коли відкриваєш вранці очі.
Як щастить тим, хто чує, як ти співаєш свою улюблену пісню. Хто танцює з тобою в натовпі. Хто сидить навпроти тебе за столом, вдихаючи аромат чорної кави і слухаючи спів птахів, дивлячись на чудові краєвиди на горизонті. Наскільки ж пощастило комусь?
Це правда. У мене ніколи не було життя, про яку мріють багато, тому що я — жінка, яка лягає спати одна, яка плаче на світанку.
Я — жінка, яка посміхається, щоб приховати біль. Яка бреше, що з нею все в порядку.
Я — жінка, яка чесно визнає, що помре одна, дивлячись як ти посміхаєшся і тримаєшся за руки з іншого на фотографіях, де мене нетю
Я — жінка, яка хоче, сподівається і молиться, щоб відчути тебе поруч, як ти засинаєш поруч зі мною.
Але я хочу, щоб ти знав, що моя любов до тебе не втрачена в мені. Я збережу її, щоб пронести з собою в періоди самотності.
Я хочу, щоб ти знав, що я буду любити тебе вічно.
Будь ласка, знай, що я не забуду тебе. Твою знайому усмішку, твій приємний погляд, який змушує мене посміхатися і любити тебе ще більше.
Ти ніколи не був моїм і ніколи не будеш, але я хочу, щоб ти знав, що я люблю тебе від усього серця і завжди буду любити навіть на відстані.
За матеріалами — soulpost.ru
