Коли вас люблять, тому що люблять.
З монологу 70-річної жінки:
— У 20 я задихалася від бажання отримати любов... В 40 стала почесним донором, з якого любов пили літрами чоловік і діти. У 60 я задихалася від втоми, і вже не хотіла ніякої любові. А зараз, 70, я взяла в притулку собаку — молоду дворняжку, тричі віддану господарями на годину, і вперше дізналася, як це, коли тебе люблять за фактом існування. Навіть батьки любили мене на умовах моєї слухняності, а не такою, якою я була насправді. Жулька обтикатиметься в мене мокрим носом, дивиться в очі, і я для неї кращим і розумнішим за всіх на світі. Вона чекає на мене так, як ніколи не чекав чоловік, задля якого я була готова на все. Знаєте, Ліля, я раніше теж сміялася над самотніми жінками з їх сорока кішками, а зараз розумію, що сміятися над собою, коли ми програємо тваринам у віддачі любові... Є над чим подумати...
Автор: Ліля Град
