Статті Клубера

П'ять найпоширеніших жалю тих, хто помирає

Колишня співробітниця хоспісу склала своєрідний рейтинг основних жалю людей, які підійшли до самого краю життя.
Антон Клубер
7.9к.

Одна жінка (в даному випадку її ім'я не важливе) багато років працювала в хоспісі. Її обов'язок - полегшення стану вмираючих пацієнтів. Таким чином, вона буквально проводила з ними останні дні та години. Зі своїх спостережень вона склала своєрідний рейтинг основних жалю людей, які підійшли до самого краю життя.

Отже, 5 найпоширеніших жалю вмираючих:

1. Я шкодую, що в мене не було сміливості, щоб жити життям, правильним саме для мене, а не життям, якого очікували від мене інші

Це найпоширеніший жаль серед людей. Коли люди усвідомлюють, що їхнє життя майже закінчено, вони можуть озирнутися назад і легко побачити, які їхні мрії залишилися нереалізованими. Більшість людей навряд чи намагалися виконати навіть половину з їхніх мрій і мали б померти, знаючи, що це відбувалося тільки внаслідок вибору, який вони зробили або не зробили.

Дуже важливо спробувати реалізувати принаймні деякі з ваших основних бажань на своєму життєвому шляху. З того моменту, коли ви втрачаєте своє здоров'я, стає вже занадто пізно щось робити. Здоров'я приносить ту свободу, яку далеко не всі розуміють, поки не втрачають його.

2. Мені шкода, що я так багато працював

Це почуття було у кожного пацієнта чоловічої статі, про якого я піклувалася. Вони сумували за своєю молодістю і за своїми взаємовідносинами. Деякі жінки теж висловлювали такий жаль. Але оскільки більшість їх була старшого покоління, вони, здебільшого, не займалися зароблянням коштів для сім'ї. Усі чоловіки, з якими я працювала, глибоко шкодували про те, що витратили більшу частину свого життя на одноманітну працю задля добування засобів до існування.

Спрощуючи свій спосіб життя, можна скоротити вимоги в доходах, які, на вашу думку, вам потрібні. Створюючи більше простору у вашому житті, ви стаєте щасливішими і більш відкритими для нових можливостей.

П'ять найпоширеніших жалю тих, хто помирає

3. мені шкода, що у мене не було сміливості висловити свої почуття

Багато людей придушували свої почуття, щоб зберегти певні взаємини з іншими. У результаті вони погоджувалися на посереднє існування і ніколи не ставали такими, якими б вони хотіли себе бачити. Виникнення багатьох хвороб було пов'язане з почуттями гіркоти й обурення, які вони відчували.

Ми не можемо керувати реакціями інших. Хоча спочатку люди можуть реагувати на зміни, які ви вносите у стосунки, у небажаний для вас спосіб, зрештою, це піднімає стосунки на новий, здоровіший рівень. Найкраще тим чи іншим способом усувати нездорові стосунки з вашого життя.

4. Мені шкода, що я не підтримував стосунки зі своїми друзями

Часто ці люди справді навіть не усвідомлювали всієї користі підтримання контактів зі своїми старими друзями, поки до їхньої смерті не залишалося кілька тижнів, і вже не завжди була можливість їх розшукати. Багато хто виявився настільки зануреним у свої власні життя, що дозволив їхній дружбі багато років проходити повз них. Було багато глибокого жалю про те, що їхній дружбі не було приділено стільки часу і зусиль, на які ця дружба заслуговувала. Усі сумують за своїми друзями, коли помирають.

Будь-якій людині, яка веде активний спосіб життя, властиво применшувати значення дружніх стосунків. Але коли ви стоїте на порозі смерті, матеріальні сторони життя втрачають своє значення. Звичайно, люди хочуть, щоб їхні фінансові справи були в якомога більшому порядку. Але не гроші і не статус зберігають у кінцевому рахунку своє значення. Вони хочуть принести якусь користь тим, кого люблять. Але зазвичай вони вже занадто хворі та втомлені, щоб якось впоратися з цим завданням.

5. Мені шкода, що я не дозволив/дозволила собі бути щасливішим

Цей вид жалю був напрочуд загальним. Багато хто до кінця не розумів, що їхнє щастя це питання вибору. Вони були підпорядковані звичкам і сформованим уявленням. Вони перебували в полоні "комфорту" звичного способу життя. Через страх перед змінами вони прикидалися перед іншими і перед самими собою в тому, що були задоволені своїм життям.

P.S. Хочеться доповнити словами Марка Твена:

Через двадцять років ви будете більше шкодувати про те, чого не зробили, ніж про те, що Ви зробили. Тому, відкиньте сумніви. Пливіть геть від безпечної гавані. Зловіть попутний вітер своїми вітрилами. Досліджуйте. Мрійте. Відкривайте.

Читайте також:

 

author avatar
Антон Клубер Головний редактор
Антон займає почесне місце головного редактора сайту Клубер вже більше десяти років, демонструючи свої професійні навички журналіста. Володіючи глибокими знаннями в області психології, відносин і саморозвитку, він також захоплюється езотерикою і кінематографом.
Клубер саморозвиток та особистісний ріст