Ви відчуваєте, що ваше життя йде кудись не туди? Ви гаруєте як негр у каменоломні, але просвіту все немає і немає, і з кожним днем на вас все сильніше і сильніше тисне нестерпний тягар буття? Ви відпочиваєте все рідше, і радості відпочинок приносить вам все менше? Вітаю: ви потрапили в Матрицю, і вона п'є з вас кров усіма доступними їй способами.
Як звільнитися від постійної тяжкості на душі, у грудях і в шлунку? Як розірвати це порочне коло? Як розгребти хоча б основні свої проблеми й отримати хоча б невеликий перепочинок?
Суспільство підказує нам два традиційні шляхи звільнення від влади Матриці. Нижній вихід - у бомжі, у дауншифтери або в наркомани. Верхній вихід - у мільйонери. Обидва ці виходи мають найочевидніші вади.
Нижній вихід влаштовує далеко не всіх: доля бомжа важка і болюча. Ніж бути вільним і спати по підвалах, краще вже таки тихо гнити у своєму офісі п'ять днів на тиждень, а на вихідних нажиратися розведеним етанолом до поросячого вереску.
Верхній же вихід для рабів Матриці закритий. Адже навіть вільній людині вельми і вельми непросто заробити хоча б скромні статки. Замкненому ж у колесі втомленому хом'яку доповзти до великих грошей не легше, ніж хворому таргану прогризти метрову бетонну стіну.
Чи є з Матриці який-небудь інший, горизонтальний вихід - не вгору і не вниз?
Замість відповіді на це запитання я покажу деякі способи, якими Матриця має нас. Можливо, висновки з мого поста допоможуть вам послабити на своїй шиї хватку хоча б одного з її щупалець.
1. Кредитні картки
Петя Клюшкін отримує 30 тисяч рублів на місяць. Також у нього є кілька кредитних карток із загальним боргом у 100 тисяч рублів. За обслуговування цього кредиту Петя щомісяця платить банкам десять відсотків від своєї зарплати: три тисячі.
Виходить майже церковна десятина. Якби Петя поклонявся Золотому Тельцю, його б, можливо, така ситуація і влаштовувала б. Однак Петя молиться іншим богам, а свої банки тихо ненавидить за щомісячне вимагання грошей.
При цьому потихеньку виплатити кредит і перестати виплачувати данину лихварям Петя не може. По-перше, його щільно тримає на гачку такий прийом як "мінімальний платіж": якщо Петрик перестане витрачати гроші з кредиток, йому доведеться протягом кількох місяців жити на половину зарплати, чого він собі дозволити не може.
А по-друге, навколо стільки спокус, стільки речей-які-які-можно-купити-за-гроші... Що Петя не бачить іншого виходу, окрім як продовжувати рік за роком годувати банки, що жирують на його біді.
Кумедний факт: Петрик давно вже мріє про власний бізнес, при цьому рентабельність у тридцять відсотків річних його більш ніж влаштувала б. Однак організувати абсолютно залізний гешефт - виплатити банкам борг і почати класти відсотки за кредитом собі в кишеню - Петя не може. Матриця не пускає.
2. Автомобілі
Коля П'ятачков любить автомобілі. Раніше він їздив на метро, потім зібрав грошей на жигулі. Зараз переміщається на взятому в кредит лансері. Грошей у нього обмаль, часто доводиться економити на найважливішому, на кшталт відпустки або лікарів. Але життя без свого автомобіля Коля вже не уявляє.
Йому треба віддавати кредит за машину, розплачуватися за втюхане дилером додаткове обладнання і безглуздо дорогу страховку. Йому треба розв'язувати купу дрібних проблем з паркуванням, з подряпинами, із заміною витратних матеріалів і з гарантійним ремонтом. Йому треба раз на сезон міняти гуму і тричі на тиждень заливати собі повний бак.
Коля, в принципі, не скаржиться. Кожне окреме грошове впорскування в машину цілком посильне. От тільки якби Коля ретельно підрахував вартість володіння своїм скарбом, він би з'ясував, що вузькоокий чотириколісний друг щомісяця пожирає третину його зарплати і половину його вільного часу.
Міг би Коля купити собі замість Лансера стару добру Ладу Зубило, щоб не морочитися взагалі ні КАСКО, ні іржею/подряпинами, ні дорогими запчастинами? Щоб кидати машину де завгодно, і щоб лагодитися за дрібний прайс у хорошому сервісі поруч із будинком, без паперової метушні і без черг?
Напевно, міг би. Але якщо ви скажете Колі, що він вибрав собі машину не за рівнем, Коля навіть не буде посилати вас у дупу з вашими порадами. Коля просто зробить здивовані очі і покрутить пальцем біля скроні.
3. Благодійність
Вітя Печоночкін - хороший хлопець, у нього купа друзів. Дружба - це цілодобово, тому він постійно всім допомагає. Зустріти тещу сусіда з аеропорту, підсобити племінникові з рефератом, допомогти Мариночці з розрахункового відділу з автомобілем, потаскати меблі знайомому в гаражі... Не забуває Вітя і про узи крові. Усі родичі можуть твердо на нього розраховувати. Вітя ніколи не відмовляється допомогти.
Ні, з Вітею розплачуються. Іноді йому кажуть спасибі, іноді підгодовують вчорашніми котлетами, іноді цілують у щоку або тиснуть у руку. Але якщо Вітя відкриє щоденник і підрахує - скільки часу він витрачає особисто на себе, а скільки - на родичів і друзів, йому стане погано. Бо він побачить, що давно вже перетворився на безплатного лакея, яким користуються всі, кому не лінь.
Звичайно ж, Вітя думає, ніби послуги - це дорога з двостороннім рухом. Зараз він допоміг, а завтра йому допоможуть... Тільки ось яка штука: самому Віті нічого не потрібно. Він якось сам вирішує свої проблеми, нікого не напружуючи. А ті люди, по допомогу до яких Вітя раз на кілька років все ж звертається, належать до тієї категорії його знайомих, яка ніколи не використовувала його як безплатну робочу силу.
4. Потогінна контора
Маша Пузікова працює по дванадцять годин на день, шість днів на тиждень. У неділю начальство зазвичай дозволяє їй відпочити... або хоча б піти з роботи раніше. Платять Маші мало, зарплату постійно затримують. На Машу часто кричать, Машу постійно несправедливо звинувачують у тому, що вона не встигла виправити чужі помилки. У Маші ніколи немає ні грошей, ні часу. Вона постійно носиться в запарці і намагається вирішити одразу кілька перезрілих проблем.
Напевно, якби Маша взяла відпустку, злітала б на море, подумала про життя своє - вона б ухвалила правильне рішення і звільнилася б. Але начальник у неї не такий дурень, щоб дати своїй рабині хоча б два вільних тижні. Він чудово розуміє: якщо Маша почне думати, порівнювати, шукати інші варіанти - вона одразу ж від нього піде. Тому начальник і завантажує Машу до межі, щоб у неї до вечора не залишалося сил навіть пошукати п'ятнадцять хвилин на сайтах із вакансіями.
Звісно, Маша завжди може грюкнути дверима і гордо вицокати каблучками в нікуди... та тільки ви ж пам'ятаєте - платять їй мало і нерегулярно. Маша завжди в боргах, у неї банально немає можливості прожити в пошуках нової роботи хоча б місяць-другий.
5. Недосип
Оля Головоломна спить по шість годин на день. Іноді - по п'ять годин. Прокинулася, грюкнула кави, і давай метушитися до самої ночі.
Інша дівчина на її місці давно б уже задумалася про те, що якось неправильно живе. Але Оля ось уже багато років не висипається, і думати вона вже давно відучилася. Коли в Олі випадають вільні півгодини, вона наливає собі чергову чашку якоїсь підбадьорливої бурди і... сідає тупити. Дивиться телевізор, втикає в Інтернет, просто дивиться осолов'янілими очима в стіну і ганяє по колу порожні думки.
З боку здається, ніби вийти з цього порочного кола дуже просто. Треба просто взяти собі за правило пірнати під ковдру рівно о дванадцятій ночі. Пара тижнів восьмигодинного сну, і Олю буде не впізнати. Вона стане спокійною і доброю, перестане гавкати на людей і почне все встигати.
Але... щоб у ритмі вальсу переробити всі справи до одинадцятої вечора, треба зробити над собою некисле вольове зусилля. А на таке зусилля сонна Оля, на жаль, не здатна.
Невиспана Оля щодня витрачатиме кілька годин на різного роду безглузді дурниці. Через ці втрачені години Оля щодня лягатиме спати не о дванадцятій, а о другій. А о восьмій ранку - хочеш чи не хочеш - їй доведеться невиспаною вставати і копитити на роботу.
6. Дорогі речі
Гліб Щерблюнич не настільки багатий, щоб купувати дешеві речі. Точніше, він узагалі не багатий. Гліб - жебрак, і грошей у нього часто не вистачає навіть на чашку димлячої кави в автоматі поверхом нижче його офісу.
Однак казати "ідіть у дупу, це для мене занадто дорого" Гліб не вміє. Через це він постійно купує собі речі, побачивши які, навіть у набагато більш забезпеченої людини на горлі негайно змикаються холодні зелені лапки.
Шкіряна куртка ціною у дві зарплати? Я не настільки багатий, щоб купувати дешеві речі. І плювати, що в розмірах і фасонах Гліб не розуміється, через що має вигляд у цій куртці як син скупника краденого.
Ноутбук останньої моделі за вісімдесят тисяч рублів? Я не настільки багатий, щоб купувати дешеві речі. Візьму кредит під шалені відсотки, буду два роки харчуватися вівсяною кашею з сіллю і їздити зайцем на метро, але зате в мене на полиці припадатиме пилом красивий сріблястий ноутбук.
Питається, і чого б Глібу не бути скромнішим, і не купувати собі речі трохи гірші, але вдесятеро дешевші?
Та все просто. Гліб лінується витратити три години часу, щоб порівнювати ціни і характеристики, щоб прорахувати плюси і мінуси покупки. Йому простіше кавалерійськи рубанути рукою і сказати "я вирішив, купую". Крім того, незважаючи на діряві черевики і заклеєні ізоляційною стрічкою окуляри, Гліб соромиться повідомляти продавцям, що він ніщеброд.
7. Ремонт
Клава Загребрюк вважає, що квартири в Росії занадто дорогі. Один Б-г знає, яких зусиль їй та її родині коштувала ця нова двокімнатна квартира. Тепер Клава робить у квартирі ремонт.
Візьмемо, наприклад, кухню.
Можна піти в будівельний магазин і купити там найдешевшу кухню, тисяч так за вісім рублів. За ці гроші Клава отримає кілька убогих шафок з ЛДСП, нехай без жодних претензій на дизайн, але все ж таки таких, що вміють зберігати всередині себе тарілки і каструлі.
Можна піти до шведів в ІКЕА і вибрати собі вже що-небудь пристойніше, тисяч так за п'ятдесят. Якість, звісно, буде не фонтан, але якщо знайти хорошого збирача, який витратить кілька днів на доведення виробів економних шведів до розуму, вийде цілком собі навіть симпатично.
Можна відвідати якусь нашу меблеву фабрику і вибрати з каталогу кухню на замовлення. Це буде вже тисяч двісті, але зате подружки Клави будуть схвально цокати язиками, побачивши підсвічування всередині шафок і синусоїдний карниз над пилозбірними декоративними поличками.
Можна зайти в салон італійських меблів і піддатися скромній чарівності буржуазії. Там ціни на кухні починаються десь від одного мільйона, але якщо трохи пощастить, можна буде відхопити що-небудь зі старої колекції з величезною знижкою...
Питається, якого хлору Клава купила кухню за шістсот тисяч рублів? Це ж річна (!) її з чоловіком зарплата. При цьому жодних накопичень у сім'ї не намічається, їм і так довелося позичати, щоб завершити ремонт до зими.
Ні, я розумію, кухня - це важливо, кухня - це надовго, Італія - це якість... Але якщо Клава не могла ніяк вплинути на ціну квартири, то ось хоча б ціна ремонту була в її владі? От серйозно, якби Клава витратила на ремонт не два мільйони, а двісті тисяч рублів - що, зекономлені три роки роботи не окупили б їй моральних страждань від вигляду дешевої плитки і тонкого ламінату?
8. Ниття
Єгор Оскопчик постійно розповідає знайомим історії, одна просто дивовижніша за іншу. Про кризу. Про якусь політоту, мітинги. Єгор вічно на взводі, у нього постійно хтось неправий: то начальник, то даішник, то всенародно обраний президент Російської Федерації.
Звісно, ми живемо у вільній країні, і Єгор має право в колі друзів обкладати геніталіями кого завгодно... але ж Єгор постійно страждає через чужі проблеми. Звичка лізти в чужі проблеми регулярно змушує його відчувати гнітюче безсилля, усвідомлювати, що десь щось погано, а він не може нічого змінити.
Якби Єгору хтось пояснив, що наш світ влаштований несправедливо, і що єдиний спосіб зробити його кращим - почати із самого себе, Єгор, напевно, давно б уже був на якій-небудь керівній посаді. Мізки і руки у Єгора на місці, енергія з нього так і пре.
Ось тільки Єгор, на жаль, вважає за краще витрачати свою невичерпну енергію не на творчу діяльність, а на викриття і покарання людей, які - на думку Єгора - поводяться неправильно.
Сам себе Єгор вважає добре пристосованою до життя людиною: він уміє скандалити і стояти на своєму, може за нагоди навіть у морду дати. Друзі ж дивляться на Єгора з погано прихованою жалістю. Оскільки Єгор постійно вляпується на рівному місці то в скандали, то в бійки, то навіть у якісь безглузді суди.
9. Небажання вчитися
Даша Гундогубова витратила десять років на школу і шість років на інститут. Страшно підрахувати, скільки десятків тисяч годин вона провела в запорошених аудиторіях, напружено вслухаючись у тужливе бурмотіння недорікуватих педагогів. Даша пишається своїм синім дипломом і ніколи не втрачає нагоди похвалитися гучними літерами навчального закладу, який їй вдалося обсидіти.
Разом з тим, Даші ліньки витратити один день, щоб навчитися нормально працювати у Ворді. Через це вона робить документи втричі довше, ніж могла б, при цьому документи виходять досить потворними. Даша не бачить у цьому жодної проблеми. Начальство ж несправедливо вважає Дашу дурепою, і платить їй удвічі менше, ніж значно менш тямущій Каті. Так Катя, незважаючи на всі свої недоліки, Ворд таки освоїла на пристойному рівні.
Ще Даші лінь витратити кілька вечорів, щоб закінчити курси водіння. Тому Даша не відчуває габаритів своєї красивої машинки, паркується по 10 хвилин там, де вправний водій запаркувався б за кілька секунд, і не рідше ніж раз на півроку потрапляє в безглузді аварії.
До купи в Даші дуже туго відкривається замок на вхідних дверях. Щовечора Даша подовгу шарудить у ньому ключем, здригаючись від кожного шурхоту в парадній і натискаючи на ключ із різних боків. При цьому витратити п'ять хвилин часу і знайти розв'язання проблеми в Інтернеті в голову Даші навіть не приходить.
На жаль, у момент видачі диплома Даші забули сказати, що халява скінчилася, і що обов'язок змушувати себе вчитися тепер покладено особисто на неї.
10. Етанольна петля
Юра Скоблеплюхін періодично дивиться в дзеркало і думає, що треба б, нарешті, записатися до тренажерного залу: прибрати пивний животик і підбадьорити м'язи гирями-гантелями. Однак Юра працює п'ять днів на тиждень, а після роботи випиває кухоль-другий розведеного етанолу.
Він зовсім не алкоголік: Юра вірить, що спирт у малих дозах якщо не корисний, то хоча б не особливо шкідливий.
Однак робота й алкоголь так добре структурують його час, що записатися в тренажерний зал йому рішуче ніколи, та й сил після подвигів трудових на подвиги спортивні вже не залишається.
Гострих причин змінювати ритм свого життя у Юри немає. Просто Юра має вигляд на п'ятнадцять років старший за свій вік і весь час почувається трохи паршиво... але загалом усе ок. Матриця тримає Юру сталевою хваткою. Шансів зірвати зі свого горла її пальці у Юри, прямо скажемо, небагато.
11. Погані зуби
Гриша Снєгиряк абсолютно не страждає від зубного болю. Він знає, що в нього глибокий карієс на чотирнадцяти зубах... але ось конкретно зараз нічого не болить і візит до стоматолога, нібито, можна поки що відкласти.
Гриша розуміє, що карієс - це не нежить, сам собою він не минеться. Гриша розуміє, що вставляти протези - це і довго, і боляче, і дорого. Гриша розуміє, що затягувати з візитом до стоматолога не варто.
Але в нього зараз стільки різних справ, і в нього зараз стільки термінових витрат... Ну, вилікує Гриша зараз один зуб. І що зміниться? Адже залишиться ще тринадцять хворих.
Матриця рідко залишає своїм рабам сили піклуватися про здоров'я. Матриця вимагає від рабів спочатку розплатитися за її рахунками.
12. Весілля та дні народження
Аліса Скотиньонок виходить заміж. Аліса працює помічником менеджера, її обранець - молодшим інженером технічної підтримки. Бюджет свіжоствореної сім'ї - сорок тисяч рублів на місяць.
Бюджет весілля - п'ятсот тисяч.
Чому б Алісі не розписатися тихо в РАГСі і не поїхати відзначати обмін обручками удвох із чоловіком у який-небудь тихий ресторанчик? Навіщо їй цей петросянистий тамада, навіщо їй ці ганебні конкурси, навіщо їй цей натовп п'яного бидла, що незграбно тупотить ногами під Вєрку Сердючку?
Навіщо треба залазити в борги, розоряти батьків, годувати й напувати людей, які, будьмо відвертими, цілком у змозі поїсти й випити за власний рахунок? Аліса ж не дурна і розуміє, що якщо вона не буде влаштовувати весілля, ніхто на це й уваги не зверне: знизують плечима і забудуть наступного дня.
Причин спускати в нікуди річний дохід сім'ї в Аліси дві. По-перше, так їй наказує Матриця в особі наших звичаїв і традицій. По-друге, Алісі хочеться покрасуватися в білій сукні й Аліса вважає, що рік роботи двох людей - цілком нормальна ціна за кілька весільних фотографій.
Звісно, захисники наївної дівчини могли б сказати зараз, що весілля буває раз на все життя... Але ж є ще дні народження, похорони, відзначення Нового року. Скільки грошей Аліса спускатиме щороку на ці безглузді посиденьки?
13. Дрібні витрати
Вася Жимобрюхов працює сантехніком за викликом. Там тисяча, тут п'ятсот рублів... загалом мав би виходити непоганий заробіток. Однак більше ніж пара тисяч у Васі в гаманці зазвичай не хлюпається, він майже завжди на мілині.
Чому?
Бо Вася як заробляє гроші, так їх і витрачає: не рахуючи. П'ятсот рублів на таксі до дому. Тисяча рублів на обід у ресторані. Ніби як, працюєш і працюєш... а грошей немає як немає.
Якби Вася завів собі блокнот і почав туди записувати всі доходи і витрати, у нього б від жаху заворушилося волосся на дупі. Вася б побачив, що поїсти в ресторані - це не жалюгідна тисяча за раз, як він думав, а п'ятдесят тисяч на місяць, шістсот тисяч на рік. Вася б побачив, що таксі - це зручно і комфортно, але два місяці переміщень на маршрутках дадуть йому змогу купити новий комп'ютер, про який він мріє вже три роки.
Однак як і належить нормальному рабу Матриці, рахувати гроші Вася не вважає за потрібне.
14. Дорога економія
Діма Густіцин змушений економити на їжі. Він жере бомжпакети: розводить їх окропом і з огидою поїдає пластмасовою виделкою. Іноді Діма себе балує, їсть покупні пельмені.
Хороші макарони з нормальним м'ясом обійшлися б Дімі дешевше, ніж доширак із пельменями... проте Дімі хтось колись сказав, що доширак - це дешево, а підрахувати з калькулятором, у скільки реально йому обходяться "дешеві" речі, Діма якось не здогадується.
Діма впевнений, ніби гроші - це щось дрібне і брудне, і що рахують їх тільки жлоби. При цьому Діму не бентежить той факт, що небажання розбиратися у фінансах регулярно змушує його чинити виступати в ролі порядної сволоти - не віддаючи друзям борги, наприклад.
Приблизно так, напевно, міркували в Середні віки: охайна людина ніколи не миє свою дупу: адже торкатися нечистот рукою, змивати їх з тіла - це таке ганебне і негідне заняття...
15. Реклама
Олена Вурдалакіна п'є колу, курить мальборо, жує стиморол і жере в три горла гамбугери в МакДоналдсі. Від неї завжди пахне дольче габбана, а свій айфон Лєна носить у сумці від луївіттон.
При цьому Олена впевнена, ніби реклама на неї ніяк не діє, а хворий шлунок і порожній гаманець - це її власний вибір.
Хижі рила з телеекранів хором підтримують Олену в її наївній омані: "Ти вільна людина, Оленко, ти розумна і красива жінка, ти завжди абсолютно добровільно і незалежно вибираєш, кому з нас ти покірно віднесеш чергову свою зарплату".
За матеріалами fritzmorgen
