Наприклад, моя мама завжди мріяла, щоб їй не доводилося мити посуд і прибирати... А моя подруга актриса і співачка Люля мріяла емігрувати («тільки б вирватися з цієї проклятої країни!»)...
А мій приятель Льоня Золотаревський мріяв стати казково багатим.
А красуня Ірен мріяла навчитися водити машину і купити собі щось на кшталт «альфа-ромео».
І ось у моєї мами стався інсульт, і вона останні десять років життя не мила посуд і не прибирала будинок, а просто лежала в ліжку.
А Люля виїхала в Ізраїль і там оселилася в кібуці і — актриса, співачка, балерина — ходила кожен день, заради прожитку, на очистку лісу збирати там якісь гілки, а вся закордонна артистична кар'єра звелася до простої самодіяльності: по святах вона співала в застіллях і по-акторськи виразно розповідала анекдоти.
А Льоня Золотаревський казково розбагатів, але у нього вкрали дитину і вимагали за нього викуп. І коли він викупив сина, той сильно заїкався, а сам Льоня незабаром помер від лейкемії. Лікарі говорили: це все — від перенесеного стресу.
А красуня Ірен навчилася водити машину, але оскільки у неї не було грошей, вона продала свою трикімнатну квартиру в новому будинку, на ці гроші купила «альфа-ромео» і зняла двокімнатну квартиру в центрі. А потім раптом господарі квартири немислимо накрутили ціни, Ірен рознервувалася і розбила машину і в результаті змушена була переселитися до колишнього чоловіка. Він жив з молодою дружиною і двома маленькими синами-погодками. І Ірен півроку прожила у них в коморі, а потім кудись зникла.
Чесно кажучи, і я часом думаю: «Слава Тобі, Боже, що Ти не виконав деяких моїх шалених мрій!»
Недарма, звертаючись до Господа, кажуть: «Боженько, зроби не так, як я прошу, а як для мене краще!»
Автор — Олеся Миколаєва
З книги «Небесний вогонь»
