Вони часто діють як люті вороги. Але розум може стати і іншому душі...
Потрапляючи в наш світ, душа стає полонянкою нашого розуму і почуттів. Адже нас з самого дитинства змушують думати і приймати рішення на підставі Висновків.
Нас не навчають прислухатися до свого серця (душі), до своєї інтуїції і діяти згідно з їх підказок, навпаки, нас за це лають.
Панування розуму
Душа, перебуваючи під впливом ілюзій, які малює їй розум, отримуючи інформацію від органів почуттів, грузне в болоті невідання.
Розум просто дезінформує її, а в цей час плекає наш помилкове Его.
Підкоряючись помилкового Его, яке намагається панувати над матеріальним світом, ми потихеньку починаємо деградувати, спускаючись все ближче до нижчих форм життя.
В даному аспекті розум і душа вороги, так як розум не бажає віддавати кермо правління комусь. Він хоче правити балом сам.
Але розум може стати і іншому душі.
Той, хто зможе приборкати свій розум, отримає кращого друга, який 24 години на добу буде допомагати йому виконувати своє призначення і пройти крізь океан життя, досягаючи своїх цілей.
А той, хто не зумів приборкати свій розум, отримає найлютішого ворога, який буде 24 години на добу працювати проти нього і плести мережі ілюзій, піддавати його спокусі через органи почуттів.
Що нам дає приборкання розуму
Людина, підпорядкував свій розум душі через розум, знаходить заспокоєння.
Йому більше не потрібно бігати по життя в пошуках відповідей, вся інформація надходить безпосередньо від Душі і СверхДуши (Духу), які і підказують правильний напрямок руху по дорогах життя.
А розум знаходить засоби та інструменти для досягнення цілей.
Наш розум великий трудяга, над вирішенням поставленого завдання він здатний працювати 24 години на добу і 7 днів на тиждень.
Як приборкати свій розум
Можна, звичайно, вдатися до медитації і духовним практикам, щоб зупинити роботу розуму, домогтися, так би мовити, стану «без думок», але в них ми не можемо перебувати постійно. Ми ж живемо в суспільстві.
Відповідно потрібно щось, що можна використовувати постійно і використовувати можливості розуму по максимуму, адже не дарма ж він нам дано, щоб просто взяти і зупинити його роботу.
Щоб наш розум став нашим другом він повинен бути зосереджений на чомусь, наприклад:
- на вищої мети;
- на пізнанні свого істинного «Я»;
- на усвідомлення вищої природи;
- на служінні Богу.
Тоді він зайнятий роботою і на перший план виходить Душа, яка буде керувати розумом через розум. А йому не залишиться нічого більш як підкорятися вказівкам понад.
Якщо ж ми не зосереджуємо його діяльність на своїх цілях, то він сам знаходить собі роботу, використовуючи наші органи почуттів.
А маніпулювати нашими почуттями він уміє майстерно, малюючи зображення незбутніх ілюзій.
За матеріалами: Антологія думки
