Краса і здоров'я

Як японцям вдається підтримувати себе у формі, не відвідуючи тренажерний зал

Для людей, у яких спортзали викликають стрес...
Марина Карасьова
3.1к.

Вас звідусіль бомбардують рекламою фітнес-центрів. Люди буквально збожеволіли на спорті, записуючись в спортивні клуби. У кожному пристойному готелі та кампусі університету відвідувачам і студентам пропонується вільний доступ в тренажерний зал. Там можна взяти в оренду навіть спортивний одяг. Про фітнесі пишуть самі популярні блогери, а в соціальних мережах складно знайти людину, яка б не виставляв на своїй сторінці селфи зі спортзалу.

Однак у країні-лідері по довголіттю її жителів і з надзвичайно низьким відсотком ожиріння серед населення (всього 4,3%) майже не розвинена культура фітнесу. Спорт в Японії не вважається чимось важливим, а тому абонементом в спортзал володіють одиниці. Люди не витрачають час своєї обідньої перерви, щоб сходити в зал. А тих, хто чинить інакше, оточуючі вважають одержимими.

Нещодавно компанія Rakuten Insight провела опитування серед 1000 японських городян 20-60 років, в ході якого з'ясувалося, що майже 50% респондентів взагалі не займається спортом. Виправдовуючись недоліком вільного часу та небажанням відвідувати спортзал, люди не вважають спорт частиною свого стилю життя.

Що ж тут відбувається?

Які вправи популярні в Японії

Якщо ви уважно придивіться до того, як японці ставляться до спорту, то побачите, що фізичні вправи тут далеко не завжди мають на увазі похід в тренажерний зал, підйом вантажів і забіги на 10 кілометрів. Напевно, вправа, що нам дійсно потрібно, вже і так є невід'ємною частиною нашого життя. Мова йде про піших прогулянках.

Наведені вище результати показують, що для підтримки здоров'я важливі не самі заняття спортом, а постійний рух, яке більшість з нас навіть не вважає вправою. Дорослі японці в день проходять в середньому за 6,5 тисячі кроків: чоловіки віком 20-60 років – 8 тисяч кроків, жінки 20-50 років – 7 тисяч. Зокрема, жителі Окінави широко відомі своєю звичкою багато ходити, свідомо роблячи щоденне життя більш рухливою.

Влада сільської префектури Нагано в Японії змогли штучно збільшити частоту прогулянок місцевого населення, проклавши по регіону понад 100 піших маршрутів. Сьогодні серед жителів Нагано зафіксована найбільша тривалість життя в країні.

«Нам хотілося привчити людей ходити пішки. На це здатні всі. Ви гуляєте, спілкуєтеся і при цьому займаєтеся фізичними вправами – все це формує почуття спільності», – Акіра Сугэнойя, мер міста Мацумото префектури Нагано.

Більшість японців живуть у великих містах з комфортним, доступним і безпечним громадським транспортом, а тому лише окремі сім'ї купують собі авто.

Йдучи на роботу, люди прогулюються. Йдучи за продуктами в магазин, вони прогулюються. Коли вони виходять повечеряти в ресторан, вони теж прогулюються. І ця їхня звичка щодня вироблялася кожним поколінням. Для японців піші прогулянки є частиною щоденної рутини, як і дихання.

Шлях до хорошого здоров'я

Це зовсім не заклик перестати займатися спортом. Мені подобається ходити в зал, проводити по кілька годин на тиждень, займаючись бігом, гімнастикою, катаючись на велосипеді і плаваючи. Я ніколи не сумнівалася в користь виснажливих вправ і знаходжу, що вони відмінно позначаються на моєму фізичному і розумовому здоров'ї.

Проте культура фітнесу може запаморочити голову тим, хто не звик до спорту, а надмірні навантаження можуть покласти початок порочному колі сорому і провини. Деколи спорт формує переконання, що підтримувати нормальну вагу здатний лише той, хто регулярно «тягає залізо» і багато бігає.

Але ви повинні зрозуміти – корисне харчування необов'язково вимагає харчуватися виключно салатами, корисні вправи це необов'язково заняття в тренажерному залі. Деколи вашому організму буде достатньо, якщо ви просто почнете частіше виходити на прогулянку.

Автор: Kaki Okumura

author avatar
Марина Карасьова Редактор
Наш редактор Марина мріє, щоб усі діти були щасливими. А ще про великій бібліотеці, наприклад, як у письменника Умберто Еко. Вона вважає, що особисте зібрання книг — це колосальний набір ресурсів, що дозволяє зробити навіть неможливе можливим. За освітою психолог Марина, багато років працювала редактором у різних виданнях.
Клубер