Відношення між людьми – найтонша і в теж час заплутана схема розвитку людського майбутнього. У всіх свій сценарій, своя черговість подій, нехай в чомусь зі схожими моментами, але загалом з індивідуальними особливостями. У критичних ситуаціях ми ведемо себе по-різному. Хтось з радістю демонструє всіх своїх тарганів, а хтось перебуває у вічному стані «бідного родичка». Кожен має право сам розпоряджатися собою і світом навколо себе, в цьому і полягає унікальність життя і нашого майбутнього. Прочитати людей можна в цілому, але передбачити їх поведінку в наступну секунду практично неможливо.
Психіатри стали заробляти мільйони на нашій слабкості. Наше вміння фантазувати іноді зводить нас з розуму. Ми малюємо в голові картини майбутнього, тим самим занурюючись у стан закоханості у вигаданий образ нашого коханого. Потім на сеансах ми довго розмовляємо з доктором, чому ж ми такі нещасні, хто і що стало причиною всіх наших бід. Нас обурює той факт, що улюблений вчинив не так, як ми собі нафантазували. Пазлик не зійшовся, і ми починаємо сумувати. Звідси починається біль... перша біль реальність нереального. В нашій голові вже сформований чіткий сценарій подій, але раптом хтось вніс неузгоджені коригування, і вся ілюзія розбилася на друзки, попереду невідомість, що робити далі? Як жити? Вигаданий ідеальний світ звалився, і все...кінець.
Минуле вчить нас, що ми можемо пережити будь-який біль і в силах пройти будь-які перешкоди. Кожен з нас по-своєму Геракл, але і у міфічних героїв була своя «ахіллесова п'ята». Вигаданий світ може трохи підкосити, але у нього немає можливості зламати наш дух, якщо ми будемо тверезо реагувати на ситуацію. Улюблені йдуть, і біль від їх відходу триває не більше 12 секунд...все інше це болісне страждання нашого вигаданого світу. Руйнування ілюзії веде до стану спустошення. Все в нашій голові, що для людини немає нічого неможливого, нам просто складно прийняти той факт, що потрібно будувати нову ілюзію з іншою людиною.
Відхід коханої, розрив звичних відносин, відчуття повної свободи – це завжди новий етап життя. Це чистий аркуш паперу книги «Моя Доля», не потрібно дивитися на цей білий розворот, як на щось зловісне або лякає. Це нова біла смуга, злітна смуга для Вашого майбутнього. У Вас попереду десятки незвіданих доріг, сотні приємних знайомств, тисячі несподіваних сюрпризів, мільйони нових причин для посмішки.
Коли йдуть улюблені, біль крає нас цілодобово, нічого не в силах нас відволіктися від своєї надуманою смутку. Ми починаємо порівнювати себе з іншими і шукати в собі недоліки, але ж причина розриву – це завжди вина обох. Відносини – це двосторонній процес і якщо щасливої сім'ї не вийшло, значить, домовленості не були дотримані з двох сторін. Коли відносини не «зрослися» значить, якогось з двох сторін умови відносин, так сказати перелік домовленостей, не до кінця влаштував.
Не варто класти своє життя на вівтар спогадів. Минуле ніколи не стане майбутнім, воно залишається за спиною, так як ми її переросли. Уявне щастя, ілюзія вигаданого спільного майбутнього – це та перешкода, яка створює уявну емоційну біль. Якщо люди йдуть, значить, це Ваші люди. Відмовтеся від нав'язливої ідеї, що «можливо, все стане на свої місця». Не стане. Все буде ще краще, просто не з цією людиною. А щастя вже за поворотом.
Знайдіть в собі сили жити далі і бачити світ інших людей. Та розслабтеся, Вашим тарганам потрібно час і простір для нових «подвигів», не замикайте їх у рамки своїх спогадів.
Марина Познякова
