Це трохи схоже на сюр: розумні, красиві й самотні живуть в одному місті, ходять одними й тими самими вулицями - і не можуть зустрітися. Не можуть розгледіти одне одного в натовпі і заздалегідь упевнені в тому, що зрештою доведеться "брати те, що залишиться", а не чекати на мрію.
Я багато пишу про кохання, але зі своєї, жіночої, дзвіниці. Я можу припускати, що відчувають чоловіки, але про що вони думають, потрібно питати в них самих.
І я запитала.
У красивого, успішного і вільного, 26 років від роду: чому, будучи об'єктивно "завидним нареченим" (модельна зовнішність, гроші, кілька власних бізнесів, дві вищі освіти, MBA, машина, квартира), він усе ще самотній?
Вийшло чесно, часом - зло, місцями - на розрив аорти.
Почуте сподобається не всім, але чужі думки й не мають бути зручними.
Disclaimer від редактора:
Написане нижче не претендує на істину в останній інстанції. Це суто особиста думка. Не керівництво до дії, не єдино можливий варіант, а окремо взята історія досвіду і спостережень, "приватна вечірка". 18+. At your own risk.
***
- Перш ніж почути, що потрібно від жінки мрії тобі і "таким, як ти", розкажи, що ти сам можеш їй запропонувати, щоб не складалося враження необґрунтовано завищених очікувань. Говорячи економічною мовою - якою є твоя унікальна торгова пропозиція як потенційного партнера?
- Пішла відразу в лоб, молодець. Принаймні, чесно.
Цих "унікальних торгових пропозицій" мені і на роботі щодня вистачає, тому в особистому житті не хочеться цієї закріпленої печаткою схеми "я - тобі, ти - мені". Цей соціальний пакт і так повсюдний:гроші міняють на секс, квіти - на котлети. Ніби на все є свій обмінний курс. Я трохи романтик (нехай і доволі цинічний), тому не говоритиму банальних речей про "міцне чоловіче плече", турботу та інше - про це і так багато пишуть у жіночих журналах.
Мені здається, що будь-яка людина бере від іншої рівно те, що може взяти, на скільки вистачає її власної "глибини занурення", кисню в балонах. Варіацій безліч: від айфонів-луївіттонів до людського серця, а це найдорожче. Так вийшло, що в бізнесі частіше доводиться вибирати складні шляхи - кажуть, там конкурентів менше. Цей підхід поширився і на ставлення до життя -звикаєш плавати глибоко. Там, на глибині, буває темно і рідко зустрічаються випадкові попутники. Частіше друзі (спасибі їм).
- На що найчастіше скаржаться щодо жінок чоловіки з твого середовища - як вільні, так і одружені?
- Чоловіки мого кола не скаржаться. Вони інтелігентні. Терплять, мовчать, а потім просто йдуть, особливо не намагаючись щось пояснити. Простіше бути козлом, ніж витрачати енергію на непотрібну людину. Тому що потрібному пояснювати не потрібно, ось такий парадокс.
Про що вони виливають душу? Напевно, про самотність. Є таке поняття: чоловіча самотність, і це аж ніяк не жіноча самотність. Жіноча - показушна така, з довгими постами в соцмережах, з пляшкою червоного сухого і купою подруг-співпереживальниць. Одним словом, жінки в драмі почуваються зазвичай як риба у воді. У чоловіків навпаки. Мої друзі веселі, багато працюють і багато жартують. Займаються спортом. Мають цілі в житті. А в очах - самотність. Вони можуть дозволити собі все, охмурити будь-яку дівчину Мінська (окрім заміжньої - хоча й це не факт), але вони надто розумні, щоб витрачати свій час так нерозумно. Тож говорять вони про відсутність якоїсь емпатії насамперед, глибокого розуміння.
Кожна зустрічна хоче з ними звити гніздо й огорнути його туманом ніжності та турботи. Але фішка в тому, що цей порив егоїстичний, і чоловік не відчуває, що в основі цього прагнення - ВІН, його особистість.
Дівчина зустрічає тебе черговим запитанням: як справи на роботі, чи не образив хтось її зайчика. І ти можеш їй сказати правду, але раптом розумієш: вона навіть не в курсі, чим ти живеш, чим займаєшся, про що твій бізнес, чому такий важливий для тебе цей проєкт. Це не її справа. Вона не знає тебе справжнього, виворіт мало її цікавить - головне, що вдома все добре і квитки на наступний відпочинок уже забукані.
І стає нудно, ніби обманюєш людину. Намагаєшся поговорити, а вона у відповідь: "Та що з тобою? Тебе ніби підмінили! Ти просто перенервував - іди сідай їж". Та б...ть, я завжди таким був!
Потім ти замовкаєш. І потихеньку згортаєш лавочку, йдеш. На тій стороні - сльози нерозуміння: "як же так - як він кинув мене, таку хорошу?". Почуваєшся, як чмо останнє. А за два тижні дізнаєшся, що вона вже готує ту саму лазанью для якогось Валери з тіндера. І все стає на свої місця. Значить, не помилився.
Жінки розучилися змушувати відчувати чоловіків обраними, особливими. Ними частіше рухає егоїзм, а пірнати глибше - влом. Ось про відсутність цього "психологічного відгуку" мої розумні-успішні друзі й кричать. Кричать мовчки. А потім сідають у машину і їдуть додому. Варити свої чергові пельмені.
- Розкажи трохи докладніше про тих зі своїх друзів або знайомих, яких також можна назвати "завидними нареченими". Що зараз займає їхні голови найбільше і чи є взагалі там місце для думок "завести сім'ю і стати розсудливим"?
- Наш світ - це світ досягнень. Тож думаємо про роботу, ставимо плани, цілі. Обговорюємо індекс Доу-Джонса, звісно ж - куди без нього) Дідусь Фрейд говорив щось про сублімацію, і я схильний з ним погодитися. Трудоголізм - це її гостра форма. Розсудливим бути - значить, підписати дуже тривалий контракт, найсерйозніший, і тому ти хочеш бути впевненим хоча б на 90% у тому, що воно того варте. Тож відповім - місце думкам про сім'ю є. І бажання є, ймовірно. Навіть дітей хочуть. Але ніхто ніколи цього вголос не скаже. У цьому весь абсурд, адже зізнатися в такому - спровокувати і закликати на свою шию чергову "те-пе".
Нещодавно читав на kyky.org чоловічу статтю про сайти знайомств, дуже цікаво: красива машина, гарний костюм і згадка сім'ї як цінності затягнуть у твоє ліжко кого завгодно з імовірністю 97%.Білоруски дуже добре вміють обманювати самі себе і роблять це щиро. Тепер розумієш, чому, якщо в тебе є хоч грам мізків і совісті, ти не можеш говорити про це вголос, навіть якщо справді так думаєш? Ось я і ходжу в кедах.
Якщо чесно - то наших дівчат дуже шкода, вони себе не цінують і не поважають. Не знаю, хто вбиває їм цей комплекс неповноцінності, але боротися з ним дуже складно. Найкрасивіші, найрозкішніші, найрозумніші - і такі закомплексовані, "половинчасті".
І я говорю зараз не про провінціалок із великою мрією вирватися до столиці - я їх дуже поважаю, вони працьовиті й хоча б мають мету.
З недавнього: сидимо якось із другом у сауні після тренажерного залу, вельми недешевого - людей "з вулиці" там немає. Ходить туди одна дівчинка - молода, висока, гарна, їздить на свіжій БМВ, видно, що з сім'ї непростої, що не дивно. Давно ходить. Я з нею розмовляв - дуже мила і недурна. Не "пустушка" точно. І ось поруч із нею сидить якийсь турок незрозумілих років і ламаною англійською з владною інтонацією їй такий: "Come to pool!" - і вона мовчки встає, бере рушник і йде за ним...
Дівчата, ну що з вами таке? Ми з другом мовчки переглянулися і зітхнули. Адже зрозуміло, що гроші їй не потрібні. Незбагненно. Наша бідність не в гаманцях - вона в умах. Повальна девальвація.
- На що особисто ти "клюєш" насамперед під час знайомства з жінкою і як швидко і з яких причин зазвичай настає розчарування нею?
- Я клюю на щирість. І так - ціную жіночність. Але ж вона проявляється не в підборах і сукнях. Річ в іншому, краще прийди в кедах і рваних джинсах. Не страшно помітити прищики на лобі - страшно побачити порожнечу всередині. А для суконь ще буде привід.
Я жив у трьох країнах, влаштовував похід Великою Китайською стіною, перетнув пустелю Гобі - повір, я з радістю розповім про це, зі мною є про що поговорити. А ти розкажеш про своїх класні враження, про останню прочитану тобою книжку. Навіть якщо це "50 відтінків сірого" - розкажи, чому вона тобі сподобалася (чи ні). Не треба "палитися" і влаштовувати мені співбесіду - це зчитується на раз-два. Для мене важливо розуміти людину, відчувати, що вона from the same page, і в неї теж є своя думка, цілі. Це ж цікаво! Життя змінюється, діти виростають і їдуть - а людина залишається. Ніщо так не приваблює, як пристрасть і зацікавленість у чомусь. Блиск в очах заводить розумного чоловіка крутіше за глибоке декольте.
Ти поважаєш себе і хочеш бути з людиною на рівних, чесно. Щоб без цієї душевної прірви. Щоб можна було сміливо удвох хоч банк грабувати, хоч у "хутка-смачна" їсти, без зайвих думок - це відразу відчувається. І справа тут не в грошах і соціальному статусі, повір - це все відходить на задній план і є, по суті, лише зручністю. Щасливій людині не потрібен наносний блиск.
І так - гарна посмішка. Мені взагалі подобаються веселі й добрі люди. І самодостатні. І в цьому біда - у нас дуже мало по-хорошому простих, але при цьому самодостатніх молодих дівчат. Але це вже з розряду розчарувань, а про них я вже й так занадто багато говорив.
- На підставі якої моделі ти побудував свою картинку ідеального партнера - сім'ї, кінофільмів, щасливо одружених друзів, чогось іншого? Або заздалегідь нічого не чекаєш, дозволяючи всьому траплятися у вільному порядку?
- Що більше намагаєшся розібратися, то більше розумієш, що ніяких картинок будувати не варто. Це просто порожнє. Так, мені в певному плані пощастило - я із сім'ї з історією. У нас у сім'ї чоловіків із дитинства вчать любити і поважати своїх дружин, матерів, дочок, сестер. Це насправді важливо. Правильно кажуть: хочеш краще пізнати дівчину - подивися на її сім'ю, працює на 95%. Не на будинок і гараж дивись - а на стосунки між батьками. А так взагалі не варто будувати якихось повітряних замків.
Найкрутіші пари... блін, банально, але Бред Пітт і Джолі. Обидва талановиті, красиві, самодостатні. Кожен окремо міг би спати з ким завгодно, але вони разом і щасливі. Ростять своїх і чужих дітей. Молодці, одним словом. Ще впевнений, що Бонні і Клайд були чудовою парою - але це вже з іншого репертуару.
- Твоє ставлення до сучасних "сильних" жінок, у яких теж усе ок із кар'єрою, зовнішністю і соціальною влаштованістю. Приваблюють? Хочеться з такими сім'ю завести чи страшно?
- Знаєш, я таких дівчат поважаю. Якщо в неї є цілі, і водночас вона не жертвує своїм особистим життям і там є місце для партнера, - це чудово і цікаво. Головне, не впадати в крайнощі. А щодо "сильних жінок" - просто їм потрібен ще сильніший чоловік. Тож ні - мені не страшно. Головне, щоб вони це не випинали і залишалися все-таки жінками, усміхненими і відкритими, без безглуздих зайвих претензій. Інакше їм доведеться почати розводити котів для сімейного фото в 40 років.
- Зазвичай чоловіки, які багато заробляють, поранені стосунками, коли дівчина була з ними виключно через гроші, і коли з останніми починалися перебої, їх як вітром здувало. Що показує досвід твоїх друзів і власний - було таке? Який післясмак? Висновки?
- Зі мною, на щастя, такого не бувало. Може, я не так багато заробляю? ) Я відразу "детекчу" таких гравців і на цьому ринку не граю. Як я говорив - від кожного беруть те, що він може дати. Тож не потрібно потім скиглити: ні чоловікам, ні жінкам. Будьте чесними. Водив дівчинку в "Гранд кафе" на перше побачення і за тиждень подарував айфон - то чого і кого ти очікував? Розумна скромність - ліки від непотрібних жінок. Серед моїх друзів таких випадків теж не пам'ятаю - ми не "папіки", у нас немає ні черевця, ні лисин. На щастя, нам не потрібно платити за секс.
Якщо людину можна "купити", так чи інакше, - це не моя людина.
- Найнеймовірніше відкриття, яке ти зробив про жінок?
- Дівчата можуть чистити зуби під душем. Це реально круто!
- Є думка, що до 30 років чоловік ще не награвся, і тому вірності від нього чекати необачно. Нісенітниця це чи правда? Як у вас, чоловіків, узагалі в цьому віці зі ставленням до сексу - він уже перестає бути домінантою, як у юності, чи, як і раніше, першорядний у стосунках? Чому питаю: аж надто багато курсів розвелося для жінок з удосконалення "інтимної майстерності", які в лоб кажуть - не навчишся добре робити мінет, залишишся старою дівою до кінця життя.
- Хаха, чудове запитання! Слухай, секс важливий. Але я реально краще подрочу або сходжу на пробіжку, ніж буду "вдувати якійсь няшці". У такому віці тобі вже хочеться, щоб із людиною було "про що потрахатися", як кажуть. Ти підходиш більш раціонально, а потім уже дивишся на груди і дупу. Не кажу, що не дивишся - дивишся ще як. Але хочеться, щоб це були груди і дупа "твоєї" людини - тоді і секс буде класним.
Не знаю, як у кого, але на дешевий глянець у мене не "стоїть". Взагалі не знаю, хто з ними спить. Кажуть, ці пані і в ліжку ні про що - вони ж загорнуті на собі, а в близькості треба вміти віддаватися іншому.
Так, безперечно, важлива "хімія" - щоб до людини тягнуло. Але ще хочеться процитувати фразу, що "найкращий секс із тією людиною, з ким добре і без нього". І так, коли дівчина любить робити хороший мінет - це класно. А про "грався - не награвся" - це маячня і відмазки. Якщо тобі зрадили - шукай причину в собі. Зроби висновки. І відпусти.
- Запитання-провокація. Не секрет, що для чоловіків-бізнесменів супутниця часто є продовженням його власного образу, своєрідним "цінником", певним мірилом крутості, як і тачка. Коротше кажучи, мила, добра й хазяйновита, але така, що не вийшла обличчям чи фігурою, має мізерно малі шанси, що на неї звернуть увагу. Що з цього правда, а що перебільшення?
- Усе строго індивідуально. Тачки, "крутість"... такі, значить, і чоловіки. Крутість у моєму розумінні - коли людина жертвує мільярд доларів для боротьби з малярією в Африці й перемагає її. Рятує чиєсь життя. Або підкорює Еверест. Або ось мужик, який поруч зі мною біг півмарафон із візочком. Я потім вичитав у статті випадково - у візку була його донька з ДЦП. Ось це - справжня крутість, а не ці ваші дешеві понти.
На щастя чи на жаль, красивих-розумних дівчат вистачає навіть на виродків, що сильно підбиває шанси менш везучих у цій генетичній лотереї. Взагалі дівчатам краще не сильно намагатися підкреслювати свою ефектну зовнішність. Якщо їм є що запропонувати крім неї, звісно, адже пропозиція породжує попит.
Краса йде зсередини. Усе за Чеховим, одним словом. Намагайтеся показати те, за що ви хочете бути коханими. Фізична краса - це, скоріше, питання дисципліни і часу на те, щоб за собою стежити. І так, це важливо. Ось у мене три бізнеси і шість кубиків на животі, якщо що. І я не вважаю це чимось видатним.
- Чого ти по-справжньому хочеш від своєї майбутньої дружини - яких якостей, вчинків, навичок і поведінки?
- Це складне питання. Насамперед хочу, щоб вона була леді. Весела, захоплена, з вогником в очах, але при цьому леді. Це складно передати словами. Найбільше щастя для чоловіка - це любити свою роботу, але при цьому завжди поспішати додому. На це здатна лише енергія жінки. Друзі можуть зрадити, бізнес провалитися - і тільки справжня жінка може в такому стані чоловіка за шкірку витягнути назовні, на поверхню.
Ще вона буде моїм найкращим другом і разом зі мною іноді дивитиметься футбол, при цьому навіть тихенько (або не дуже) матюкаючись - і при цьому все одно залишатиметься леді. Вона матиме гарний смак на кіно і музику. Підтримувати мене в найідіотськіших витівках - мені ж однаково років 15 у душі) Бути абсолютно простою, але водночас трохи розбиратися в джазі, любити Альмодовара, але із захопленням передивлятися другого "Термінатора"... Приземлена, земна - вона не ідеалізує життя і людей, а просто живе і сприймає речі з гумором. Любить поганяти зі світлофорів і кричить від захвату на атракціонах. Вона справжня. Готує сніданок вранці в одній футболці... Ай, щось я розійшовся - це занадто особисте. Напевно, я й справді занадто багато чого хочу?
- Згадай момент, коли ти востаннє дійсно дивився на жінку із захопленням і ніжністю - що це була за ситуація?
- Днями зустрів жінку в гіпермаркеті, з двома непомірно спритними дітьми, років 5-6. І вона дуже тактовно, спокійно з ними справлялася, не підвищуючи голосу і паралельно роблячи покупки.
І ще на вихідних їздив до батьків за місто. У нас живе вівчарка, уже немолода, їй навіть нелегко ходити. Але щоразу вона несе каблучку, щоб я з нею погрався і носиться з нею на повну силу, з виразом радості на обличчі.
Жінки чудові й сильніші за чоловіків, що б не говорили.
- Чоловіки 25+ бояться самотності? Який вік у вас у голові як точка, коли вже дійсно непристойно ходити в холостяках? І в якому віці заводять пісню "тобі одружуватися пора" батьки?
- Ні, не бояться. До цього віку зріла людина звикає до себе і навіть починає самотність цінувати. Плюс вона багато в чому перегукується зі свободою - хіба це не добре? У всьому потрібно шукати свої плюси.
"Непристойний" вік? Що за нісенітниця? 25 років для чоловіка взагалі не вік. Он, Клуні було за 30, коли він знявся у "Від заходу до світанку". Пітт зіграв цигана Міккі у "Великому куші" в 35. Усе залежить від породи і мізків. Хороший чоловік із віком стає тільки кращим. Жінка - теж. Тож постав краще це запитання якомусь хлопцеві із залисиною і черевцем - таких предостатньо.
Народження, весілля, смерть - усьому свій час. Я вірю у Всесвіт і в те, що в нього на кожного є свій план.
- Вільний мікрофон. Тут ти можеш сказати що завгодно і щодо чого завгодно, про що я не запитала, але що ти хочеш донести до тих, хто прочитає це інтерв'ю.
- Я не хочу нікого нічому вчити. Думаю, мене "полили" лайном про себе вже всі читачі й так.
Дівчата, ви насправді прекрасні. Любіть і поважайте себе - тоді й вас будуть любити й поважати. Поумерьте своє "Я" - і тоді вам відкриється купа дивовижних речей. Не забувайте завжди копати на три метри глибше і відходити на п'ять кроків убік, щоб подивитися на ситуацію збоку - і тоді все вийде. І пам'ятайте: під час кожного поцілунку вам передається близько 80 млн мікробів - тож бережіть себе!
А найголовніше - досить бути легкою наживою, згадуйте слова анонімного зарозумілого сноба: боріться з девальвацією, не спрощуйте життя мудакам.
