Останнім часом дуже часто чую ось це ось «Чоловік поводиться з жінкою так, як вона йому це дозволяє».
Ви що – серйозно вірите в це?
Киньте, викиньте, забудьте.
Це придумали чоловіки, яким так зручно.
Зручно повести себе по-скотськи або піти по-англійськи, або страждати, як П'єро, або завоювати всі зірки світу, як Гетсбі, або гидко мстити, як Хіткліфф, або не помічати і насміхатися, як містер Рочестер.
А жінка тут абсолютно ні при чому.
Хоч і вірить, що тільки її поведінку здатне змусити чоловіка поводитися з нею певним чином.
Приємно їй думати, що є у неї над ним така влада.
А потім, при невдалому результаті, закутується в комплекси: «це я все зіпсувала, тому що сама дозволила йому штовхати мене ногами!»
Ах, киньте ще раз.
Скільки разів я ні секунди не дозволяла – а він робив.
Скільки разів я, навпаки, дуже навіть дозволяла (взяти мене, з'їсти мене, кинути мене, відректися від мене, зненавидіти, зробити дружиною, любити або розлюбити) – а він все одно робив по-своєму.
У будь-якій ситуації з жінкою чоловік веде себе так, як йому дозволяє його виховання й інтелектуальний рівень розвитку.
А не жінка.
