Есть один признак, по которому сразу можно понять, что с мужиком не стоит иметь дело. Даже не так: признак, по которому ясно, что человек никуда не годится. Вчера в супермаркете сформулировала. Пока выбирала вино, к тем же полкам подошел какой-то мужчина: Разрешите, – вежливо сказал он мне. Я посторонилась. Мужик снял с верхней полки две крайние бутылки вина, по акции, не очень дорогого, но и не «Арбатского».
Тут усі скажуть "Ага! Кош знову ніщебродів таврує!". Ан ні.
Чоловік, здатний знайти гарне недороге вино, викликає тільки повагу.
– Эй, ты! – вдруг заорал мужик. Я решила — мне, удивилась. Оказалось, он обращался к сотруднику супермаркета, щуплому такому юноше, который неосмотрительно проходил мимо.
– Ты! Достань мне вон те две бутылки из глубины полки! – приказал покупатель.
– Прпрпрп, – неразборчиво прошептал что-то юноша. По-моему, это было насчет «я не достану, вы выше меня». Мужик действительно был выше на полторы головы и до полки дотягивался свободно.
– Давай, полезай, это твоя работа!
Юнак слухняно потягнувся до полиць, став навшпиньки, дивитися на це було так сумно, що мужик вирішив порозумітися-з, з якого біса не поліз сам:
– Ты-то соседние бутылки уронишь, тебе ничего не будет, – сообщил мужик в тянущуюся спину, – а меня оштрафовать могут.
Прийняв пляшки в юнака, влаштував у кошику і пішов, не обертаючись до каси. Господар життя в куртці на хутрі.
Сказати "дякую"? Не дочекаєтеся.
Так от. Обачність, по-моєму, теж непогана якість. Але людина, яка так розмовляє з тими, кого вважає нижчою за себе, однозначно гівно. Ну, або Божена Ринська, вона поза категоріями розумного.
Хочеш вирішити, чи варто мати з чоловіком справу - подивися, як він розмовляє з офіціантом, касиркою і консультантами в торговельному залі, як він поводиться з домробітницею і взагалі будь-яким обслуговуючим персоналом - все відразу стане зрозуміло.
Автор — Наталія Cosharel