Я НІКОЛИ НЕ ЗРАДЖУВАВ СВОЇЙ ДРУЖИНІ
Нещодавно у нас в гостях були наші друзі - сімейна пара. Після вечері, я, як зазвичай, став допомагати своїй дружині прибирати зі столу і почав мити посуд. Для нашої сім'ї це звична справа. Не можу сказати, що в будинку тільки я мию посуд, але я не бачу в цьому нічого особливого і незвичайного. По-моєму, допомагати своїй жінці це перший обов'язок чоловіка.
Спостерігаючи за моїми діями, дружина друга, не без заздрості в голосі, сказала своєму чоловікові: "Ось дивись, Льоха Свєті допомагає, а ти навіть тарілку за собою вдома прибрати не можеш!". На що чоловік відповів:
"А ти мені тоді навіщо?". У мене тут же виникло зустрічне запитання:
"А ти-то їй навіщо? Тамагочі, за яким потрібно прибирати і якого потрібно годувати, вона може і в телефон закачати".
Я ніколи не розумів такого ставлення багатьох чоловіків до своєї другої половинки. Чому ви вважаєте, що домашні клопоти це тільки жіночий обов'язок? А що тоді чоловічий? Цвях у стіну забити? Але, зачекайте, цвях у стіну ви не щодня забиваєте, а домашні справи потрібно робити щодня. Чому все це має лягти на тендітні жіночі плечі?
Коли я став говорити ці доводи другові, він обурився: "Наші діди з давніх-давен так жили: баби за господарством стежать, а мужики працюють! І раніше в жінок більше обов'язків було: і хата, і худоба, воду з колодязя тягали і в печах готували. А зараз у них удома всі зручності, машинки автомати, праски з відпарювачем, мультиварки й посудомийки: їм узагалі нічого робити не треба, тож посуд вона може й сама помити, а я на роботі втомлююся".
Згоден, нашим бабусям не легко було, і сучасним жінкам дуже допомагає побутова техніка. АЛЕ зараз жінки так само працюють нарівні з чоловіками (я не кажу про "ляльок з очима", покликання яких бути аксесуаром до багатих папіків). У нашій родині так заведено: ми приходимо з роботи, я допомагаю дружині приготувати вечерю і прибратися, потім разом відпочиваємо. Я вважаю, що моя жінка не зобов'язана стояти одна весь вечір біля плити і раковини, одна займатися з дитиною, а потім втомлена валитися з ніг. Я хочу бачити поруч із собою красиву і не замучену домашніми справами дружину. І це, в першу чергу, моя турбота. Якщо я не буду їй допомагати, то у неї і не буде сил і часу на себе і мене, відповідно. Інакше, який же я мужик і захисник, якщо не можу допомогти своїй коханій?..
Друг одного разу зізнався, що в нього є коханка.
"Навіщо???" - здивувався я. На що друг відповів: "Та втомився я від дружини. Мені з нею нудно, вона постійно на кухні, завжди чимось незадоволена, нескінченно возиться з дитиною, за собою не стежить, у неї вічно болить голова, секс у нас раз на місяць і то примітивні. Змінилася Маринка після весілля... Ось нова моя - красуня, завжди доглянута, секс просто чарівний. Ми з нею багато часу проводимо разом, цікаво мені з нею".
Я поцікавився: "І що тепер, ви з Мариною розлучатися будете?" Друг щиро здивувався: "Ні звісно! Навіщо? Маринка нічого не підозрює. Вдома у мене чисто і завжди приготовлено, що мені ще треба? Маринка для дому, а Оленка для душі й тіла".
Мені стало так бридко і неприємно... Ще огидніше стало, коли зрозумів, що так вважають багато моїх друзів. Що за споживацьке ставлення до жінок? Як так? Поки була молода і красива - була потрібна, а тепер можна і нову шукати? А дружина нехай далі обпирає і обпрасовує? Це так низько! Ну ми ж не тварини врешті-решт! Сім'я - це величезна і важка праця для двох! І тільки удвох можна побудувати міцну і дружну сім'ю. А якщо звалити всі турботи на жінку, у неї просто не залишиться часу ні на що інше.
Дорогі мої друзі, це не ваші дружини змінилися, це змінилося ваше ставлення до них. Поки ви зустрічалися до весілля, ви дарували їм квіти, подарунки, робили компліменти, ходили на побачення. А що ви робите після весілля? Ви приходите ввечері додому, чекаєте поки дружина приготує вечерю, а потім сідаєте за комп'ютер або телевізор. У вихідні йдете до друзів без дружини. Адже так? А вона весь цей час займається готуванням, прибиранням, пранням, прасуванням, дітьми. Звідки у неї будуть сили і, найголовніше бажання, привести себе до ладу і посміхатися вам, як раніше, коли ви познайомилися?
Чесно зізнаюся (хоча, впевнений, багато мужиків мені не повірять) я НІКОЛИ не зраджував своїй дружині. І не збираюся, мені це не потрібно. Навіщо розмінюватися на дрібниці? Обманювати? Навіщо ризикувати тим, що ви разом будували багато років? Та й не потрібна мені інша, мені моєї дружини більш ніж вистачає, вона мені і друг, і коханка, і дружина. Вважаю, якщо любиш жінку - то й інша не потрібна. А якщо не кохаєш - то будь мужиком - чесно зізнайся їй у цьому і гуляй на всі чотири сторони. Тільки якщо до весілля ви полюбили добру і лакову дівчину, а після весілля вона стала занудою, то це ВИ насамперед винні в цьому!
Коли ви востаннє дарували своїй обраниці квіти? Просто так, без приводу. Коли ви востаннє запрошували її на побачення? Чоловіки, жінку потрібно підкорювати і завойовувати ЗАВЖДИ! Усе життя! Після весілля вона все та сама жінка, яку ВИ самі одного разу обрали, і вона заслуговує на таке саме ставлення, як і раніше, коли вона виходила за вас. А якщо ви вважаєте, що після штампа в паспорті дружина повинна одна тягнути на собі все господарство, доглядати за вами, ростити дітей, при цьому так само мило посміхатися вам, коли ви валяєтеся на дивані і дорікаєте їй за брудний посуд, то ви дуже сильно помиляєтеся. Вам не одружуватися треба було, а просто найняти домробітницю.
Ми з моєю Світланою у шлюбі 15 років. У нас уже доросла 13-ти річна донька. Ми все і завжди робимо разом. Не буду приховувати, за цей час було багато чого, і сварки, і примирення. Важливо не це, важливо те, як ви поводитеся під час сварки. Нерозумно сподіватися, що ваша дружина буде вам вдячна за те, що ви під час скандалів будете принижувати її та ображати. До весілля ви обидва жили в різних сім'ях з різними традиціями і правилами, і те, що у вас різні погляди на щось - це природно. Те що у дружини є своя думка і вона думає не так як ви, зовсім не означає, що вона "дурна баба і нічого не розуміє". Зараз ви одне ціле і вам потрібно разом працювати над своєю новою сім'єю, створювати свої правила і традиції.
Я досі запрошую Світлану на побачення. Ви навіть не уявляєте, як приємно чекати кохану в парку з букетом квітів! Гадати в чому вона сьогодні прийде, чи сподобаються їй квіти, чи підемо ми сьогодні в кафе або в кіно, чи може просто погуляємо набережною. І ось вона йде, найкрасивіша, легкою ходою в струмливій сукні, йде до мене на зустріч, МОЯ КОХАНА ДРУЖИНА!
Моя дружина теж дуже змінилася після весілля, вона стала ще прекраснішою, ще ніжнішою і лагіднішою, ще більш турботливою і люблячою. Для мене вона така одна: найкраща дружина і найкраща мати! З кожним днем вона все більше відкривається мені. Я не перестаю дивуватися її багатому внутрішньому світу. І через 15 років вона веселе і бешкетне дівчисько, яке я колись полюбив.
Я не дуже люблю, коли моя дружина з гордістю говорить своїм подругам: "Мій чоловік - найкращий чоловік на світі!". Тому, що я не вважаю, що роблю для неї щось особливе, я просто її дуже люблю, допомагаю і оберігаю її. Це має робити кожен чоловік для своєї жінки, тоді й жінка віддаватиме втричі свою любов і турботу чоловікові.
Найпрекрасніший час був, коли ми зі Світланою чекали появи на світ нашої донечки. Мені здається, це найчарівніший період у житті кожної родини! Коли твоя дружина носить під серцем вашого малюка, а ти маєш змогу щодня спостерігати, як він росте, торкатися її животика, що росте, відчувати, як малюк починає штовхатися, ти вже розумієш, коли він спить, який у нього настрій, що йому подобається, а що ні. Це непередавана радість і словами не описати, це потрібно відчути.
"Тупа, жирна корова" - часто чую я від чоловіків на адресу своїх вагітних дружин. Не розумію, як язик може повернутися, щоб сказати таке???? Ваша обраниця носить ВАШУ спільну дитину. І вона не жирна і тупа, вона вагітна! Невже ви не розумієте, наскільки це важко для самої жінки? Вона і так дуже переживає за дитину, з'являються комплекси з приводу зростаючого животика, тому що жінка завжди хоче бути привабливою. А від вас, замість підтримки і розуміння вона чує "тупа і жирна". У такому разі, це ви тупі, і, на жаль, це у вас уже не минеться.
У вагітної жінки всі процеси в організмі спрямовані на збереження вашого малюка, і це природно, коли вона починає поводитися так, як раніше не поводилася: вередувати, плакати або сміятися без причини, не розуміти якихось, як вам здається, елементарних речей. Це проста фізіологія. І якщо ви проявите належне терпіння і повагу щодо своєї жінки, то в результаті скоро побачите свого ЗДОРОВОГО малюка і вашу ЩАСЛИВУ і Вдячну ВАМ дружину. Немає нікого прекраснішого і красивішого, ніж вагітна жінка.
У Свєти була дуже важка вагітність, у неї був моторошний токсикоз, постійні капризи. Коли вона вночі будила мене і казала, що хоче банани, я збирався і йшов у цілодобовий магазин, купував банани, яблука, ананаси, полуницю, оселедець і ще чого-небудь. Бо чудово розумів, після повернення з магазину дружина може захотіти вже не банани, а що-небудь інше. І як не дивно, мені її примхлива поведінка здавалася дуже кумедною. Ми разом сміялися, коли вона ховала (не спеціально, звісно) пульт від телевізора в холодильник, випадково прибирала хліб до шафи з речами або говорила, що ми зараз підемо праворуч, сама показувала напрямок наліво, а в підсумку йшла прямо. Я підтримував її як тільки міг, говорив ще більше компліментів, дарував ще більше квітів, постійно підбадьорював, що вони (вона і наша майбутня донька) в мене найкрасивіші, говорив, як сильно я їх люблю. І, як не дивно, Світлані ставало краще з кожним днем. Навіть її лікарка дуже дивувалася, а Світлана з гордістю говорила: "Просто наш тато дуже сильно нас любить".
Чоловіки, тисячу разів подумайте, перш ніж щось сказати своїй вагітній дружині. Ви не можете знати, як вона відреагує на ваші слова. І ви ніколи в житті собі не пробачите, якщо, не дай Боже, щось трапиться з ВАШОЮ дитиною з ВАШОЇ вини. Будьте терпимішими!
Наступним етапом нашого сімейного життя було народження донечки. Не розумію чоловіків, які кричать на дружину, що вона не може заспокоїти дитину. Ти такий самий батько, як вона мати - візьми та заспокой! Малюк має відчувати турботу і любов обох батьків, а дружина повинна знати, що поруч із нею люблячий чоловік. Тоді й проблем ні в кого не буде. У декреті на жінку лягає набагато більше турбот і їй як ніколи потрібна ВАША допомога!
Я впевнений, що в майбутньому наша сім'я буде ще міцнішою і дружнішою. Це не складно, головне любити свою половинку і віддавати всього себе, працювати над стосунками з року в рік.
І, тоді, настане день, коли я, будучи немолодим дідусем, чекатиму в парку на свою Свєточку з букетом квітів. А вона підійде до мене, як завжди красива, легкою ходою і в струмливій сукні, поцілує, міцно обійме і тихенько прошепоче на вухо: "Я люблю тебе", а я відповім: "І я тебе дуже люблю". Ми візьмемося за руки і підемо в кафе або в кіно, а може просто погуляємо набережною.
За матеріалами — MoiMozg
