«Тілесні покарання порушують права дитини на людську гідність і фізичну недоторканність. – Всесвітня ініціатива щодо припинення всіх видів тілесного покарання дітей
Ви знали, що бити своїх дітей заборонено за законом в 53 країнах?
Найбільша ініціатива виходить від Організації Об'єднаних Націй (ООН) всесвітній організації, в яку входять 193 країни. У конвенції ООН про права дитини було встановлено, що тілесні покарання порушують права людини.
На сьогоднішній день, 53 держави-члена ООН заборонили більшу частину видів тілесного покарання, а 56 країн взяли на себе зобов'язання ввести повну заборону.
У цій статті ми детально розглянемо останні результати наукових та психологічних досліджень щодо тілесних покарань.
Просимо вас поставитися до цієї статті неупереджено, адже в її основі лежать наукові дослідження.
Ось чому, згідно науці, не можна піднімати руку на своїх дітей
Згубні наслідки для дитини
Статтю, опубліковану в науковому журналі Journal of Family Psychologyдослідники присвятили наступного питання: чи можна порівнювати психологічний вплив тілесного покарання з впливом фізичного насильства.
Щоб відповісти на це питання, учені провели понад 100 досліджень, в яких прийняло участь близько 160 000 дітей. У 17 випадках типового впливу фізичного насильства, тілесні покарання спостерігалися у 13 випадках.
Елізабет Джершофф, професор Техаського університету в Остіні, заявляє:
«Ми виявили, що тілесні покарання призводять до згубних наслідків, а не до підпорядкування, якого власне і хочуть добитися батьки, виховуючи дитину таким способом».
Іншими словами, якщо ви отшлепаете своєї дитини, він не тільки не стане вас слухати, але і в майбутньому він може проявитися антисоціальна поведінка, проблеми з психікою і сприйняттям.
Покарання не допоможуть
Алан Каздин, професор психології Єльського університету, заявляє, що покарання не допоможуть вам змусити дитину вести себе так, як вам хочеться.
Тілесні покарання, включаючи шльопання, можуть мати короткочасний ефект, який дуже легко пояснити: дитина боїться, що його поб'ють. Такий ефект, однак, не триватиме довго.
Згідно професору Каздину, причина полягає в тому, що у дитини поки ще не розвинений механізм покарання і заохочення з чого випливає, що дитина не може змінити свою поведінку після тілесного покарання.
У дослідженні 2011 року опублікованого в науковому журналі Child Abuse and Neglect було доведено, що тілесні покарання можуть викликати «домашнє насильство в кількох наступних поколіннях». Іншими словами, батьки самі того не усвідомлюючи створюють безперервний коло фізичного насильства.
Дослідники опитали понад 100 сімей, батьків і дітей від 3 до 7 років. Результати опитування показали, що діти, яких карали фізично, частіше будуть вдаватися до насильства, як до способу вирішення конфліктів.
Вчені звертають увагу на те, що вплив фізичного покарання спочатку ніяк не проявляється.
«Дитина не побіжить грабувати магазин відразу після того, як його отшлепают, але надалі це буде впливати на його почуття і мислення».
Інша думка
Роберт Ларзелер, професор державного університету Оклахоми, не згоден з результатами вищенаведених досліджень:
«Дані дослідження не розрізняли різні типи тілесних покарань. Тілесне покарання буде мати більш негативні наслідки, ніж альтернативні техніки виховання тільки якщо його застосовувати як основу виховання».
Ларзелер, як і багато інших – прихильник тілесних покарань в розумних межах, а саме коли такий вид покарання застосовується поряд з іншими покараннями, приміром, з тимчасовим позбавленням привілеїв, обмеженням часу на прогулянки та ефективною комунікацією батьків і дитини.
Неможливо прийти до спільної згоди, коли справа стосується «правильних методів виховання дітей. У США, дві сімейні пари з трьох вдаються до тілесних покарань як до форми виховання.
Цікаво те, що обидві сторони дебатів згодні з тим, що тілесні покарання не повинні бути основою виховання.
Переклад статті — Why You Should Never Spank Your Children, According to Science... via Клубер
