В моєму розумінні любов між двома людьми може відбутися тільки тоді, коли кожен з них перетворився в духовно зрілу особистість, а по-справжньому глибокою і красивою вона може бути тільки в тому випадку, коли у відносини йдуть з волі.
В питаннях почуттів будь-який тиск на іншу людину викликає лише опір.
Любов — це свобода, але не та свобода, яка не визнає зобов'язань.
Любов — це зобов'язання, які дотримуєшся ти сам, і свобода вибору, яку даєш іншій людині.
Я думаю, важливо, щоб наша любов не ставала задухою для близьких людей. Дотримуватися зобов'язань перед рідною людиною, але при цьому давати йому вільно дихати.
Любити — це бути поруч, коли потрібно, і трохи відходити назад, коли простору стає занадто мало для двох.
Однажды разговаривала с пожилым мудрым человеком, понравилась его мысль: “Если жена говорит, что она устала и хочет побыть на даче в тишине и покое, мое дело очень тихо привезти продукты, оставить их на пороге дома и также незаметно устраниться, чтобы она смогла отдохнуть”.
Любов — це відповідальність, яку ми добровільно беремо на себе. Любити — це бути належним.
“Я никому ничего не должен” — это не про любовь.
Це інший тобі нічого не винен.
Абсолютно нічого.
А ти повинен.
Повинен дбати, повинен бути вірним, має служити людині. Це про любов з волі.
Любов — це безпека.
Любов означає, що поруч з тобою людина може бути справжнім.
Йому дозволено бути слабким, дозволено сумніватися, дозволено бути негарним, дозволено хворіти, дозволено робити помилки. Істерики, сварки, суперечки, негативні емоції, відсутність сміливості і рішучості — не привід, щоб розлюбити людину.
Да и можно ли разлюбить хоть кого-то, если любовь – это дар, которым ты делишься от всего сердца, не требуя ничего взамен.
Любити людину більше, ніж ті дії, які він здійснює.
Бути поруч і в біді і в радості, бути завжди в доступі, бути завжди на зв'язку. Бути тим, про якого знають, що він ніколи не зрадить.
Дітям важливо знати, що сім'я — це найбезпечніше місце на світі.
Старіючим батькам важливо знати, що вони потрібні й улюблені, що вони будуть захищені до кінця життя.
Чоловікові важливо знати, що дружина любить його незалежно від успіхів на роботі, а дружині важливо знати, що він буде поруч незалежно від того, як вона буде виглядати через десять років так і через п'ятдесят.
І це все не про обіцянки, це про щось інше, про щось глибоке і справжнє. Про це не треба говорити, треба жити так, щоб той, хто поруч, почувався безпечно, таке життя як раз про справжню любов.
Любов — це зрілість і усвідомленість.
Любов — це розуміння, що близькі відносини неможливі без криз, що почуттю необхідно час, щоб дозріти, що любов не може бути суцільним святом, любов — це глибока робота над самим собою, перш за все.
Любовь — это череда смертей и новых рождений, любовь — это обнажение самых уязвимых точек, любовь — это смелость быть настоящим, любовь – это храбрость выйти на неизведанную территорию.
Любити чи ні — завжди наш особистий вибір, не потрібно нав'язувати його іншій людині.
Краса справжньої любові в тому і полягає, щоб віддавати від усього серця і бути вдячним за те, що інший погодився її прийняти.
Той, хто вміє любити, приречений бути щасливим. Справа не в тому, чи був ти хоча б раз любимо, а в тому, чи зумів ти стати настільки глибоким і зрілим, щоб жити з пробудженим серцем.
Любов — це світло, любов — це сяйво серця, любов — це найкраще, що ми можемо подарувати навколишнього світу.
Автор — Діна Річардс
Фото — zimmmes.com
