Той, хто коли-небудь втрачав того, кого він по-справжньому любить, знає, наскільки це боляче. Той, хто перебуває в тривалих стосунках, знає, що для того, щоб вони були успішними, потрібно щодня в чомусь поступатися і йти на постійні компроміси.
Той, хто має дітей, знає про невдячну роботу і безумовну відданість, потрібну для того, щоб бути хорошими батьками. Той, хто коли-небудь кохав, знає, що для того, щоб любити по-справжньому, потрібно чимось жертвувати.
Ні, я зовсім не кажу, що варто жертвувати нашим почуттям власної гідності або внутрішньою цілісністю особистості, щоб утриматися за того, кого ми любимо. Це було б токсичне кохання - темна і спотворена версія справжнього кохання.
Жертва, про яку я пишу - це те, що змітає перепони на нашому шляху і проламує бар'єри. Вона звільняє нас від кайданів нашого "его" і допомагає нам у потрібний момент подивитися в обличчя небезпеці, проявивши найкращі риси нашої особистості.
Коли ми справді кохаємо одне одного, ми готові пожертвувати всім, що у нас є, аби упевнитися, що наші кохані в безпеці. Ця любов чиста, і піднімається на поверхню з глибин нашої душі. Вона безумовна, це не просто емоція - це справжнісінька сила природи.
Це неймовірно потужний прояв людського духу. Це мати, яка знайшла в собі достатньо сил, щоб підняти багатотонну машину, і врятувати свою дитину. Це чоловік, який прикриває дружину від куль власним тілом. Це батьки, які працюють понаднормово, щоб нагодувати дітей. Це дівчинка, що б'є в ніс хулігана, який ображає її братика.
Не буває кохання без капітуляції. Не буває любові без розуміння. Не буває кохання без болю. Не буває любові без уміння дарувати. Не буває любові без готовності слухати. Не буває любові без турботи.
Не буває любові без готовності й можливості пожертвувати заради щастя коханого всім, що у вас є, і куди більшим. Любов без жертви - немов океан без води.
Справжнє кохання - це не думка і не почуття, це неймовірно сильне бажання плекати й начищати до блиску серця тих, кого ми кохаємо, щоб вони, немов сонце, висвітлювали все навколо. Справжньої любові не буває без зусиль.
Справжня любов підштовхує нас до того, щоб відмовитися від того, що нам насправді не потрібно, щоб ми могли, нарешті, стати тими, ким маємо бути.
Любов, що наповнює наші душі - це та сама любов, яку ми бачимо в серцях інших. Це та сама любов, яка суцільним потоком тече рівнинами життя і з'єднує всіх нас. Ми прийшли з цієї любові, ми повернемося до неї, ми - це сама любов.
Переклад статті Любові без самопожертви не буває via Клубер
Фото – oosile.com
