Невеселі новини: автор книги «Майстер любові» Емілі Сміт стверджує, що тільки 3 пари з 10, які вступають у шлюб, перебувають у здорових і щасливих відносинах. Про це з тривогою пише і психолог Тай Таширо («Наука бути щасливим після того, як...»)
Гнітючі цифри, чи не так? Виходить, шансів у нас небагато... Але не все так сумно! Було б бажання – а щастя додасться!
Вивчення шлюбу
Дослідники вперше почали пильно і скрупульозно вивчати інститут шлюбу ще в 1970-х роках. Це було викликано небаченим раніше кризою в сімейних відносинах: подружні пари розходилися мало не зі швидкістю світла. Природно, що ці процеси впливали на дітей, які вмить позбавлялися можливості жити разом з двома батьками.
Саме тоді вчені вирішили запросити групу подружжя в лабораторію і спробувати, що називається, більш пильно вивчити шлюб, намагаючись вивести формулу тривалих і здорових відносин.
Дослідники підключили пари з експериментальної групи до спеціальним датчикам і попросили відповісти на запитання про стосунки, про те, як і за яких обставин вони зустрілися. Також – про самому серйозному конфлікті, з якими їм довелося зіткнутися, і, навпаки – про найприємніше спільному спогаді.
У той час, коли пари відповідали, датчики ретельно фіксували рівень кров'яного тиску, число серцевих скорочень і навіть потовиділення. Після цього вчені знову зустрілися з учасниками дослідження тільки через шість років, щоб з'ясувати, чи продовжують вони щасливо жити разом чи давно розійшлися.
Отже, проаналізувавши отримані дані, дослідник Джон Готтман розділив всі пари на два типу: «майстри» і «стихійні лиха». «Майстри» були все ще так само щасливі, як і шість років тому. А ось «стихійні лиха» або давно розбіглися і не згадували один про одного, відчували себе глибоко нещасними і розчарованими у шлюбі.
«Але при чому тут фізіологія і датчики?» – запитаєте ви. Справа в тому, що ті пари, які потрапили через 6 років в категорію «стихійного лиха», виявляли всі ознаки порушення під час дослідження. Тобто їх стосунки постійно перебували на піку – «бий або біжи». Образно кажучи, їх перебування разом було подібно сутичці двох шаблезубих тигрів, які в принципі люблять один одного, але при нагоді з задоволенням голову відкусять.
«У «майстрів» є дуже гарна звичка, – пояснює Готтман, – вони постійно спостерігають за всім навколо, щоб визначити, за що вони можуть бути вдячні. Вони цілеспрямовано будують цю культуру «поваги і вдячності». «Стихійні лиха» надходять навпаки: вони невпинно сканують відбувається на предмет помилок і промахів партнерів».
Явні ознаки
Отже, головним руйнівником відносин є презирство. Люди, які постійно зосереджуватися на критиці своїх партнерів, не помічають і 50 % позитивних рис улюблених. Тим самим вони просто фарбують все в чорний колір, як би не старався партнер і яким би хорошим не був.
Люди, які завжди горді й холодні, тобто навмисне ігнорують і відсторонюються від партнера, ставлять жирний хрест на відносинах. Інакше і бути не може: адже партнер відчуває себе нікчемою і не потрібне, розуміє, що всі його зусилля і старання все одно ніхто не оцінить.
Висновок: якщо один з партнерів відноситься до іншого з презирством і постійно критикує – у цього шлюбу немає майбутнього.
Для здорових і довгострокових відносин необхідна доброта (поряд з емоційною стабільністю). Тільки в таких умовах кожний з партнерів відчуває, що про нього піклуються, він – важливий і значущий. А значить – його по-справжньому люблять і цінують.
Зрозуміло, що непросто проявляти доброту під час «бою». Але як би парадоксально це не звучало, саме під час сварок та непорозумінь – слід проявляти доброту. Адже якщо презирство і агресія вийдуть з-під контролю під час конфлікту – відносини дадуть серйозну тріщину.
«Доброта зовсім не означає, що ми покірно зносимо всі образи і образи, ніяк не висловлюючи свій гнів, – пояснює психолог Джулія Готтман (дружина Джона Готтмана), – але доброта «коригує» наш гнів, не даючи пуститися, що називається – в усі тяжкі. Не можна метати списами в свого партнера і розраховувати на те, що відносини будуть після цього веселими і щасливими. Замість цього слід по-доброму пояснити чоловікові або дружині, чому ви роздратовані або ображені. Повірте, це набагато більш ефективний спосіб вирішення конфліктів».
Більшість людей сприймають доброту, як невеликі «акти щедрості». Наприклад, купити партнеру його улюблене тістечко, зводити на концерт улюбленої музичної групи або зробити масаж спини час від часу. Не сперечаємося, ці милі дрібниці дійсно є проявом доброти, але мова про більш глибокому її розумінні.
Доброта повинна стати основою ваших відносин, при чому з обох сторін. І в цьому разі не має значення кількість куплених тістечок, а тверда впевненість в розумінні, підтримці і турботі.
Існує ще одна потужна стратегія, яка допомагає зберегти відносини. Це стратегія загальної радості.
Вчені, які вивчали пари «стихійні лиха» та відзначили в них одну особливість – ті зовсім не були здатні разом радіти хорошим новинам або навіть дрібниці. Наприклад, коли один з партнерів повідомляв про те, що йому запропонували підвищення по посаді, то у відповідь отримував лише чергове «Це добре», а то і зовсім повна байдужість.
Подружнє життя не складається з одних лише букетів і цукерок. Стреси мають тенденцію з часом накопичуватися. Діти, проблеми на роботі, друзі, родичі – все це в комплексі впливає на близькість і романтику між подружжям. На жаль, не в кращому ключі. І якщо пари прикладають все менше зусиль для того, щоб дрібні образи і непорозуміння не руйнували їхні стосунки, корабель подружжя дає текти, а з часом може і зовсім піти на дно.
Більшість пар відзначають, що рівень задоволеності шлюбом і один одним, спадає у них вже протягом перших років. Але у тих, хто мудро працює над відносинами – все відбувається навпаки.
Такі пари щасливо живуть і стають з роками тільки ближче і дорожче один одному.
Переклад статті — Social Science Says Lasting Relationships Come Down To 2 Basic Traits via Клубер
