Ви ж знаєте про це, чи не так? Що вам погано і боляче поруч з ним. Що він не ваш і ваших ніколи не буде...
Ви ж знаєте, як стискається серце кожен раз, коли перечитуєте своє повідомлення йому і натисніть «відправити». Як це розуміти, що тобі можуть не відповісти, та й, швидше за все, так і зроблять...
Чому ж продовжуєте мучити себе? Чому пишете в який раз, від чого – тільки болючіше? В надії, що він надасть вам «цілих 5 хвилин» і підтримає бесіду? Чи напише щось приємне, зробить комплімент? Або взагалі «межа мрій»: запросить на прогулянку і проведе з вами кілька годин, перш ніж знову зникне безслідно на кілька тижнів?
Кожен раз, коли ви пишете йому робите собі тільки болючіше. При цьому ви можете скільки завгодно заспокоювати себе, що це всього лише текст повідомлення, нічого страшного, якщо не відповість, але...
Але суті це не змінює. Адже в глибині душі ви знаєте, що обманюєте себе. Ви розумієте, що це не «лише текст». Ці слова значать для вас занадто багато, це послання ви вкладаєте боязку надію, несміливі мрії...
Ви не зможете ні про що думати і нічого робити, поки він вам не відповість? Пройде всього 5 хвилин, і ви вже впадете в паніку: «Він же прочитав моє повідомлення і досі не відповів! Ігнорує або...» Через 10 хвилин ви вже будете твердо впевнені в тому, що він вирішив вам не відповідати. А через півгодини почнете себе ненавидіти за те, що відправили цей злощасний лист. Ви відчуєте себе приниженими і розгубленими. Ви будете нервувати і злитися. Шкодувати про те, що зробили, і водночас сподіватися, що про вас згадають...
Навіщо ганятися за людиною, яка не цінує вас, сумнівається, думає, ще не вирішив і інше? Як можна дозволяти кому-то так впливати на свою самооцінку? Адже це ж проноситься у вашій голові – що недостатньо розумні, веселі, симпатичні або талановиті, чи не так? Чому ваш день повинен стати поганим тільки з тієї причини, що випадкова людина у вашому житті не відповідає вам.
Наступного разу, коли виникне непереборне бажання написати йому, подумайте, як його відповідь (чи, радше, відсутність відповіді) вплине на вас. Якщо він завжди відповідає односкладово, і листування обривається після кілька пропозицій, що змушує вас почувати незручність, то витрачати на нього енергію – просто нерозумно. Обдумувати кожне слово, переживати, мучитися... Навіщо?
Якщо ж він має «милу» звичку не відповідати на ваші повідомлення тижнями, то вже точно не заслуговує навіть хвилини уваги, і вже тим більше – набраного тексту повідомлення.
Якщо він відповість вам, як довго ви будете щасливі? П'ять хвилин, поки ви читаєте відповідь? А що далі? Знову дні і тижні переживань, коли вас ігнорують, не пам'ятають, не згадують? Повірте, така людина не вартий ваших зусиль. Пора рухатися далі. Ви заслуговуєте кращого.
Зрозумійте, ви робите собі тільки болючіше, коли пишете йому. Причому з кожним разом все більше. Коли ви ні про що не можу думати, крім того, відповідять вам, то вручаєте контроль над собою іншій людині. Контроль над вашими емоціями і почуттями. Він запросто може зробити ваш день поганим, навіть не ворухнувши пальцем.
Не пора запитати себе: «А навіщо мені все це, власне? Заради 5 хвилин самообману?»
Зробіть собі послугу і відкладіть телефон. Закрийте месенджер, в якому зібралися набирати повідомлення. Або, принаймні, напишіть комусь, хто зрадіє вам, хто цінує і поважає. Того, кого ви заслуговуєте, і поруч з ким – тепло і радісно на душі.
