Зізнаюся чесно, з роками я звик вимагати від присутніх у моєму житті людей дуже багато. Сам я даю навколишнім дуже багато, рідко ставлячи на перше місце себе. Це дуже токсична звичка, яка є причиною розчарування у більшості моїх відносин.
Нещодавно я розповів психотерапевта про двох людей, які засмутили мене, бо не любили і не дбали про мене так, як то робив я. Психотерапевт визнала справедливість моїх почуттів, але сказала: «Не можна чекати від людей того, чого вони не можуть запропонувати».
У кожної людини свій власний шлях і своя ноша, впливають на те, як ми любимо, як дбаємо про інших і як взаємодіємо з оточуючими нас людьми. Вас обов'язково розчарує той, хто ставиться до вас не так, як ви б того хотіли. Вам захочеться позбутися від такої людини. Але не можна проектувати на інших людей свої очікування і вимагати якогось відношення до себе, якщо вони в принципі не можуть цього запропонувати.
Є певні речі, які нам слід зрозуміти про себе, щоб навчитися дарувати любов. А якщо ми не дивимося в обличчя своїм демонам, то часом пропоновану нами любов прийняти дуже непросто. Мій психотерапевт пояснила, що люди, присутні в моєму житті, люблять мене, але за своєю натурою просто не можуть запропонувати нічого кращого.
Це все змусило мене замислитися, чому я незадоволений своїми відносинами. У своїх спробах розібратися в собі я завжди покладався на інших, що було несправедливо і справляло величезний тиск на моїх друзів, сім'ю і партнерів у відносинах. Мені не отримати бажаного, не змусити людей зрозуміти, який любові я від них чекаю, і не дати їм зрозуміти, як сильно вони змушують мене страждати, якщо спочатку не скажу їм про це. Більша частина моїх розчарувань була викликана саме моєї нездатністю виговоритися.
Практичне застосування цієї ради у відносинах вже змінило моє життя. Так, я розповів своєму біологічному батькові, з яким у мене останні п'ять років були досить напружені стосунки, чому не хотів проводити з ним час. Я пояснив йому, що відчував його байдужість, на що він відповів, ніби думав, що мені просто потрібно більше часу і що я не хотів, щоб він втручався в моє особисте життя. Тоді ми розсварилися, тому що я не отримував від нього необхідну мені любов, але тепер розумію, що він і не міг запропонувати її мені. Тепер ми знову спілкуємося, і я можу змінити свої очікування, щоб вони більше відповідали його емоційним можливостям.
Я розумію, що повинен говорити людям про свої бажання, а також зрозуміти, що вони можуть мені запропонувати, виходячи з їх емоційних здібностей. А ще розумію, що не повинен миритися з людьми, які не дають мені того, що я заслуговую. Але я з нетерпінням чекаю спілкування з найбільш близькими мені людьми, щоб переконатися, що наші стосунки максимально повноцінні.
Крім того, якщо хтось не може присвятити мені всього себе, то, напевно, і мені не варто робити того ж. І це цілком нормально.
Автор: Suraj Panigrahy
