Піти від того, кого любиш,складніше всього...
Вважається, якщо жінка відмовилася від чоловіка, значить, ніколи його не любила. Так нісенітниця собача! Треба мати справді непохитним характером, щоб розірвати відносини з людиною, від якого зносило дах! Переступити точку неповернення, стискаючи волю в кулак, коли нерви на межі, а емоції б'ють в голову — дано не кожному. Дано лише сильним людям. Сильних не прийнято жаліти, хоча життя їх б'є болючіше. Ніхто навіть не здогадається, наскільки важко далося їй це рішення, що пережила всередині себе, як загиналася від відчаю, кусала губи в кров, плакала у подушку, благаючи Господа підказати правильне рішення...
Хто сказав, що від улюблених не йдуть? Йдуть від усіх. Тільки в улюблених вірять до кінця, поки не вмерла надія. Дають останні шанси, щоб виправилися, змінилися, стали іншими... Любляча жінка може довго терпіти приниження, образи, байдужість, п'яні витівки, побої... Навіть закривати очі на зради. Буде чекати, адже їй в сто п'ятий раз дадуть клятвені обіцянки, що такого не повториться.
Від улюблених йдуть. Ідуть, коли стають «мертвими» до всього, йдуть спустошені і розбиті, йдуть, коли вже не працює сто п'ята клятва... Коли немає поваги, відчуття потрібності, коли порожнеча настільки тисне, що немає можливості чинити опір.
Йдуть, тому що разом бути набагато болючіше, ніж одній. Жінка, яка приймає суворий вердикт, гідна поваги, а не засудження. Ми ніколи не будемо знати причини її вчинку, але ми зобов'язані знати, що від улюблених не йдуть просто так... Знайти в собі залишки сил, стискаючи пальці до нестями, щоб нігті впиналися в долоню, задихатися від горя — багато чого вартує... Любити всією душею, відсікаючи свою, вже минулої життя, — ось де прояв мужності...
Автор: Володимир Гаджієв
