Подруга, вже давно не романтичного віку, познайомилася з чоловіком. Вона надала йому знаки уваги, він зацікавлено дивився на неї й усміхався. Домовилися про зустріч. Ніхто слово «побачення» не вимовляв, навіть ніяково якось, в їх віці.
Зустрілися, погуляли по осінньому парку. Присіли на лавочку. Розмова не клеїться. Точніше, вона вже 10 питань задала, він сухо відповів, дістав свій смартфон і став читати новини. Півгодини сидів, уткнувшись носом в маленький екран. «Що це за хамство?» — подумала моя подруга. «Дорослий хлопчик, під майже 50, а вести себе не вміє в суспільстві дами. Чи не так я йому і подобаюся?». Вона встигла засмутитися, а тут він каже: «Давайте в наступну суботу побачимося?».
Вирішила вона дати йому шанс. Мало... Може, живіт хворів, а сказати соромився. Тиждень пролетів. Зустрілися. Погуляли. У кафе не кличе, компліменти не робить, в очі не дивиться, питання не задає. Сіли на лавку, він дістав телефон...
«Якщо вам новини цікавіше, то що ви тут робите? Навіщо прийшли?» — не витримала жінка і вилила відро праведного гніву на свого візаві.
«Навіщо прийшов?» — перепитав чоловік задумливо. — «Тягне...»
Кажуть, що жіноча логіка незбагненна. Але чоловіча їй фору дасть! Подруга вирішила, що більше не буде бачитися з цією людиною, побігла на зупинку громадського транспорту. А він їй услід кричить: «Побачимося в наступну суботу?..»
Не так давно, читала спогад однієї артистки, як чоловіки під її вікнами могли годинами стояти або сидіти навпочіпки, а потім вона постаріла і під вікнами порожньо. Так ось це для нас, жінок, людина, що стоїть під вікном — індикатор привабливості та значущості. А він у цей момент — одурманений, уразливий страждалець. Він сп'янілий від почуттями і готовий на подвиги, за які через час доведеться червоніти.
У поета Гліба Горбовского, є рядок:
«Ще раз закохатися до задухи, до вибуху серця. І окостеніти».
Ви думаєте, всі чоловіки, підбираючись до 40-50-ти років готові закохуватися? Ні, ні і ще раз ні. Це ностальгія по тим дням, коли його лихоманило. Але тепер він став розумніший, досвідченіший, і ні за що не допустить такого прорахунку. Він скоріше відмовиться від цього помутніння розуму, ніж стрибне у вир з головою.
В моєму колективі багато самотніх чоловіків. Вони часто заявляють, що гідних жінок мало, що закохатися б, та не в кого. А коли на горизонті з'являється гідна жінка, та ще й у 10 разів крутіше, ніж у його мріях, все, що йому хочеться, це втекти. Тому що він або її страшенно боїться, або відчуває якийсь підступ.
Це в юності, коли серце рівномірно стукає і нерви міцні, можна закохуватися до задухи. Тепер же організм потрібно поберегти.
Чоловіки до тремтіння бояться бути обдуреними, відкинутими, залишеними. Так що краще відразу відмовитися, ніж розсьорбувати наслідки.
7 цитат Бориса Акуніна про те, чому чоловіки бояться любові і уникають жінок:
- «Прихильність послаблює, а любов — та зовсім робить беззахисним».
- «Сильна любов, як і сильний голод, роблять людину безжально, по-хижацьки егоїстичним».
- «Що за хвороба така — любов, подумалося йому. Хто і навіщо катує нею людини?»
- «Любов не буває без зради, тому що люблячий зраджує батьків, зраджує друзів, зраджує весь світ заради когось одного, хто цієї любові, може бути, і не гідний».
- «Любов — це відчуття, що ти можеш отримати від іншої людини щось для тебе життєво необхідне. Те, чого ніхто інший тобі дати не зможе. Нерідко це відчуття оманливе...»
- «У сутичці двох світів, іменованої «любов'ю», завжди є монарх і підданий, переможець і переможений».
- «Значення мають лише жінки, після яких в душі залишається пробоїна».
За матеріалами: Мадам Хельга
