Кращий спосіб утримати... не тримати.
Ілля прийшов з роботи сумний. Він обняв вибігли йому назустріч хлопчаків, поцілував їх, не став переодягатися в домашнє, пройшов на кухню і сказав Аїді:
— Идуся, нам потрібно поговорити.
Идуся обтерла руки об фартух (як раз ліпила пельмені з качкою на Шабат), сіла на краєчок стільця і приготувалася вислухати коханого чоловіка.
— Загалом, тут справа така... Аїда. Я йду. Я давно люблю іншу жінку. Я полюбив так сильно, я впевнений, це моя доля. Христина моя доля. Прости мене. Мені важко це говорити, але я більше не люблю тебе. Аїда закинула на чоловіка здивований погляд.
— Як це не любиш мене. А синів Йосика і Маріка теж не любиш?
— Люблю! Люблю Йосика і Маріка! Буду приходити і забирати їх на всі вихідні і на всі свята! — гаряче сказав Ілля.
— Чому на вихідні і свята? Зараз забирай. Хлопчики — це не дівчатка, повинні в повній сім'ї рости. Батько, мати. А я самотня зараз буду, це неправильно. Ось влаштую своє життя, потім заберу їх. Щоб сини росли і з батьком, і з матір'ю.
Ілля помітно занервував:
— Що ти за мати така? Яка мати віддасть дітей? Тим більше, що Христинка живе в однокімнатній квартирі з матір'ю, і там величезна собака.
— Якщо Христинка любить тебе, вона любить і твоїх дітей, — безапеляційно заявила Іда. — Ось спрей для носа, у Маріка соплі, а ось лак від грибка, у Йосі на великому пальці лівої ноги здається грибок, скажи Христині, нехай маже кожен вечір. Не забувайте, три рази в тиждень у хлопчиків малювання, по вівторках у Йосі скрипочка, у Маріка баян, в середу шахи, по понеділках математика, пропускати не можна, по неділях обов'язково в гурток англійської.
Ілля різко піднявся і вийшов на балкон. З балкона стали доноситися обривки фраз:
— Діти... Аїда... почекати... грибок і шахи.
Коли Ілля зайшов у кімнату, біля порога стояли два об'ємних баула, баян в чохлі, дві пари лиж та його валізу. Аїда стояла одягнена у святкове плаття і з яскраво-червоною помадою.
З тих пір пройшло два роки. Чи варто говорити, що всі навколо вважають їх зразковою родиною. І тільки Аїда іноді підморгує Іллі на загальних дружніх святах.
Автор: Лара Хамзіна
