Жінка, якій доводиться все вирішувати самій, дуже відрізняється від жінки, яка може дозволити собі попивати ароматний чай стільки, скільки вона хоче, в тіні подарованого їй букета троянд, наприклад.
Поки я це писала, т9 поміняв слово «самої» на «самець».
І на цьому можна було б закінчити, бо «sapienti sat». Але я додам ще кілька рядків:)
Жінка, яка сама дарує собі подарунки, дуже відрізняється від тієї, якої їх дарують. Нехай це будуть сущі навіть дрібнички з точки зору світової економіки.
Жінка, яка день у день заробляє палі, дуже відрізняється від тієї, якої не дозволяють брати в руки нічого важче дамської сумочки.
І так далі.
Зрозуміло, що складно чекати від перших м'якого кокетства, підкупливою довірливості і ніжностей. Ну тому що невластиво це нормальним мужикам.
Звичайно, така буде вихоплювати кермо з рук, на її погляд, слабкого партнера. Лідерство, агресія, звичка розрулювати все самій в'їдається в кров в процесі життя. Мало хто народжується з такими «бонусами». Все це навчається в життєвих ситуаціях.
Це як брати принцесу в шифоном платтячко і викидати її з човна посеред озера. А вона випливла. Потім знову кинути. Знову виплила. Третій, четвертий, п'ятий... на шостий товариш вже отримає веслом по голові. І вона це весло вже ніколи з рук не випустить — вже повірте.
І шифонова сукня змінить на водолазний костюм.
А в скриньці буде зберігати аж ніяк не колечка з браслетиками на тонкі ніжні ручки.
Чекати від такої зворушливої беззахисності і щоб не рвалася процесом керувати? Смішно.
Читайте також: 5 пасток у відносинах: як мислять наївні жінки
Я не знаю чи можна в принципі розучити наших жінок боятися бути беззахисними і розраховувати тільки на себе? І чи потрібно?
Я не знаю відповідей на ці питання.
Але абсолютно точно знаю одне.
Як би там не проголошували в модних нині навчаннях про те, що треба, щоб жінка перша склала зброю і тоді, мовляв, їй зустрінеться справжній чоловік. Першим повинен бути чоловік.
Чоловік.
Буду повторювати це знову і знову. Першим повинен бути чоловік.
Показати і довести тієї, яку кидали посеред озера у воду, що весло і водолазний костюм їй більше не знадобляться.
Що тепер вона може бути Жінкою. А не спецназівцем.
Її більше не скривдять.
Ну і величезне спасибі, звісно ж, Чоловікам. Які не бояться. Не фонтанують. Не змагаються з жінкою хто з них більше «баба». Не зіштовхують з човна. Не скаржаться на життя. А просто беруть і роблять свої справжні чоловічі справи. Дай вам Бог здоров'я та усіляких гараздів.
За матеріалами: Неванильное Небо
