Життя не ділиться на чорне і біле. Усі ми різні, незалежно від часу, в якому живемо. Та все ж певні тенденції "тоді" і "сьогодні" можна відстежити. Особливо коли ми говоримо про жіночу сексуальність. Ось що пише про це morena_morana:
Любителі твердження "раніше було краще" люблять наголошувати на порядності радянських жінок порівняно із сучасними зіпсованими дівицями. Під радянськими жінками я розумію, звісно, не ветеранів сексуальної революції 20-х років, зрозуміло, що їх уже не лишилося в живих. І не "маленьких вір" пізнього совка - це, все-таки, трохи інша історія. А дам, чия молодість припала на 50-60-70-ті роки.
Мовляв, і чисті вони, і порядні, і цнотливі, і не меркантильні. А потім жінки взяли й зіпсувалися, принцеси здрібніли, несіть нових...
Перше, що впадає в око - що сексуальність радянської жінки цього періоду їй не належала. Незайманість жінок тієї пори за замовчуванням здебільшого "належала" чоловікові. Йому ж належали ексклюзивні права на задоволення, щоправда, одностороннє.
Мені траплялися статті лікарів, які описують жіноче задоволення в 70-ті роки. Так ось про це саме задоволення мало хто й чув. Від сили відсотків 20-30. Решта були впевнені, що все це неподобство потрібно чоловікові, і нікому більше. А єдиним "бонусом" від сексу для них є численні аборти (часто без анестезії), на які радянські жінки ходили з неприємною регулярністю.
Кількість абортів у СРСР зростала аж до середини 1960-х років, коли сягнула максимальної в історії країни позначки в 5,6 мільйона на рік у РРФСР і 7 мільйонів у всьому Радянському Союзі. У 1970-х і 1980-х роках кількість абортів становила відповідно близько 4,5 і 6-6,5 мільйонів на рік. Зараз це число значно знизилося - до 500 тис.
Це зараз не звинувачення - часи не обирають. Це смуток про те, що довелося пережити жінкам, відчуженим від власної сексуальності, від власного тіла. І день за днем переживати агресію і хамство. Вдома з чоловіком, у кріслі в гінеколога, у пологовому будинку.
Дами старого гарту напевно опишуть акушерку або гінеколога як страшну хамувату тітоньку, яка знущально запитує: "а під мужиком тобі не боляче було"? або щось настільки ж неприємне. Образити жінку, яка прийшла по допомогу або звивається в муках, нічого не варто було - адже вона брудна, розпусна, мала секс. Інакше б тут не опинилася. Жінок на предмет їхньої сексуальності лякали і принижували не тільки чоловіки. Але й самі жінки. Коло замикалося.
Я часто бачу якісь колажі, які показують, що вже в 30-40 деякі могли махнути на себе рукою, мали втомлений вигляд, швидко старіли. А розквіт краси радянської дівчини припадав на 20 років, і навіть більш ранній вік. Це й логічно. Коли "задоволення", що полягає в задоволенні чоловіка, загрожує тобі відправленням на 10-й аборт без анестезії, і не так закамфлируешься.
І ось коли цей безправний, забитий з точки зору сексуальності стан, багато в чому пов'язаний не стільки з порядністю, скільки з відсутністю інформації про себе і про своє тіло, і більш-менш нормального медичного сервісу (саме послуг, а не допомоги) називають ідеалом, мені дивно.
Сучасні жінки відрізняються від радянських лише тим, що в них більше свободи. І в способах запобігання, і в способах статевого життя, і в знанні про себе. Але багатьом це чомусь дуже не подобається.
