Нецензурна лайка, яку колись вважали забороненою і образливою, поступово завойовує визнання в суспільстві. І, схоже, у цьому лінгвістичному феномені є щось більше, ніж здається на перший погляд. Останні наукові дослідження показують, що люди, які часто лихословлять, не тільки більш інтелектуальні, а й заводять найкращих друзів. Настав час зануритися в захопливий світ ненормативної лексики та вивчити наукові основи цих тверджень.
Взаємозв'язок між інтелектом і матюками
Исследования показали, что люди, которые часто матерятся, на самом деле обладают более высоким уровнем интеллекта, вопреки распространенному заблуждению, что сквернословие свидетельствует об ограниченном словарном запасе или плохом образовании. Так, в исследовании 2016 года, опубликованном в журнале “Language Sciences”, ученые обнаружили, что люди, які майстерно вживали матірну лайку, мали більший загальний словниковий запас і краще володіли усним мовленням. Ця лінгвістична звитяга детально розглядається в книге Бенджамина Бергена “Що за "ф": що лайка відкриває про нашу мову, наш мозок і нас самих“. Работа Бергена показывает, что ругательства – это сложная форма выражения, свидетельствующая о богатом понимании языка.
Это можно объяснить тем, что маты – это форма языкового выражения, а люди, которые хорошо понимают язык, лучше владеют этим выразительным средством. Кроме того, лайки можуть бути творчим засобом для передачі емоцій, думок та ідей, які не можуть бути адекватно виражені звичайною мовою.
Чому мат може бути показником найкращого друга
Та сама розкутість, яка змушує людей частіше лихословити, також сприяє розвитку міцніших дружніх стосунків. Люди, які не соромляться використовувати ненормативну лексику, зазвичай, щиріші, справжніші і менш схильні до напускної відвертості. Така чесність і відкритість сприяють довірі та створюють міцний фундамент для глибоких і міцних дружніх стосунків. Цей зв'язок між лихослів'ям і чесністю більш детально розглядається в книге “Лайки корисні для вас: Дивовижна наука лихослів'я” Эммы Бирн. Дослідження Бірн підкреслює, що лихослів'я може зміцнювати соціальні зв'язки і сприяти щирості, роблячи людей, які часто матюкаються, більш надійними друзями.
В исследовании 2017 года, опубликованном в “Журнале социальной психологии и науки о личности”, ученые обнаружили положительную корреляцию между использованием ненормативной лексики и искренностью. Авторы исследования пришли к выводу, что люди, які частіше матюкалися, рідше робили нечесні вчинки, що робить їх більш надійними друзями, які заслуговують на довіру.
Ще один фактор, який робить любителів матюкатися найкращими друзями, - це їхня здатність виражати і справлятися з сильними емоціями. Лайки можуть слугувати емоційним клапаном, що дає змогу людям виплеснути розчарування або гнів у більш контрольованій формі. Такий емоційний інтелект дає їм змогу з більшою легкістю і розумінням орієнтуватися в складнощах міжособистісних стосунків.
Крім того, люди, які відкрито лихословлять, часто сприймаються як більш близькі та зрозумілі. Використання ними розмовної мови та неформальних виразів допомагає іншим почуватися комфортніше і сприяє виникненню почуття товариства. Книга “Думка: Мова як вікно в людську природу” Стивена Пинкера розповідає про те, як використання мови, включно з лайливими словами, відображає наші емоції, стосунки та суспільні норми.
Незважаючи на те, що важливо стежити за своєю мовою та її потенційним впливом на оточуючих, настав час оскаржити думку про те, що лихослів'я за своєю суттю є негативним або свідчить про брак інтелекту. Наукові дані однозначні: люди, які часто лихословлять, не тільки розумніші, а й краще дружать. Ця мовна примха є невід'ємною частиною людського спілкування, даючи нам змогу виражати себе більш щиро та створювати міцніші зв'язки з оточуючими.
Поки суспільство дедалі активніше мириться з ненормативною лексикою, важливо визнати користь, яку може принести лихослів'я. У помірних кількостях вона може бути потужним інструментом для самовираження, емоційної розрядки та створення глибоких, значущих зв'язків. Тому наступного разу, коли ви почуєте від друга барвисту фразу, згадайте, що під нею ховається розумна, щира людина, яка цінує чесність і відкрите спілкування.
Підбиваючи підсумок, можна сказати, що, незважаючи на на важливість дотримання норм пристойності і поваги в певних ситуаціях, не варто забувати про користь, яку може привнести в наше життя матюки. Як ми переконалися, ті, хто часто лихословить, можуть бути розумнішими, чеснішими та емоційно ближчими до оточуючих, що робить їх кращими друзями та щирішими людьми. Якщо ми використовуємо ненормативну лексику відповідально і з урахуванням інтересів публікито немає жодних причин, через які ми не можемо скористатися перевагами, які дає нам барвистий словниковий запас.