Робити легко, граючись.
Подібне можуть дозволити собі ті, хто досяг певного майстерності.
Зазивалочка про те, що можна легко від чогось позбутися або легко чогось навчитися, диво як хороша... в рекламних цілях.
Що означає легко?
Музикант легко грає на скрипці. Смичок літає, як метелик. Що за цією легкістю?
Колосальна праця. І талант звичайно – куди ж без нього.
Музикант грає легко, бо, як не боїться припуститися помилки. Він робить свою справу з запасом. Він бував там на межі можливого», припускався надзусилля і тепер дозволяє собі легкість, грайливість.
Це одна сторона легкості.
Дві дороги, що ведуть в гору. За однією легко йти, а з іншого складно.
На одній зручно і комфортно, на інший небезпечно і важко. Яка коротше?
По-різному буває, але найчастіше легка довші і ... бестолковее.
Адже задоволення – плата за подолання, за зусилля, за складність.
Я не про дороги мова веду, точніше не тільки про дороги.
А про те, що «легке» часто означає довгий, нецікаве.
Ставлення до Життя не може стати «легким і игручим» раптом, на порожньому місці.
Легким ставленням до Життя зазвичай відрізняються ті, хто може дозволити собі таке ставлення. Ті, хто накопичив у собі різних «відносин», і зробив багато «помилок».
Легкість ставлення до чого б то не було – ознака майстерності. Дуже схожий на майстерність музиканта або будь-якої людини Майстра.
Пропозиція відноситься до Життя «як діти» — ще одна блискуча замануха.
«Давай-ті гратися і грати як діти» — вже досить замусканный девіз, але ще цілком актуальний.
Подивіться, наскільки тотальні і серйозні діти в грі. Якщо вже щось ми дорослі і втрачаємо порівняно з дітьми, так це подібну серйозність і тотальність. Занурення в процес феноменально. Може, звідси та легкість?
Акценти позначені. Не буду їх розгортати й прояснювати.
Зазначу лише, що легкість і игручесть – це вміння, яке напрацьовується.
Легко і без праці можна робити прості й тривіальні речі.
А ще можна дозволити собі легкість, коли хтось за тебе «робить тяжелость».
Халява і легкість, суть різні речі.
Я, швидше за все про те забув. А й добре.
Цим текстом не вистачає легкості. Сподіваюся зрозуміло чому?
Автор — auka