...Розчарування веде до любові. Сильною, глибокої, великої, справжньої. Божественної. Хоча вжити т а к у ю любов може виявитися неймовірно боляче і страшно. Чим глибше і могутніше розчарування — тим більше сильний потенціал любові вона в собі таїть. Ми створені для любові. Єдина перешкода — одержимість ілюзіями. У цьому випадку розчарування — ліки від одержимості. Синонім слова «розчарування» — ясність. Коли ілюзія розпадається нам доводиться зустрічатися з тим що є. А те, що є створене Богом. Нам невідомі його плани і незбагненний його потенціал, ми не знаємо якими ми станемо і в кого він перетворить наших партнерів, якщо йому не заважати. Ясно одне — його можливості і дари завжди могутніша і величественней наших найсміливіших ілюзій і сподівань. Якщо не заважати Творця проявляти цей потенціал — то ніщо в цьому світі, включаючи нас самих ніколи не буде таким, як ми хочемо. Все стане іншим більш досконалим і прекрасним.
Нам не дано передбачити. Ми можемо лише любити, вірити і предчуствовать. Коли розчарування вичерпується до денця (коньяк невичерпний — а розчарування закінчується) починається передчуття: «Що Всесвіт подарує мені сьогодні? Чогось таємничого і потаємного дозволить прокинутися в мені?»
В'ячеслав Гусєв. Уривок зі статті «Розчарування — ліки від одержимості»
За матеріалами — Збирач зірок
