Одного разу в монастирі молодий чернець, тільки-тільки що прийняв постриг, отримав своє перше завдання: переписати кілька церковних молитов, псалмів і законів... Займаючись справою, він звернув увагу на те, що інші священнослужителі переписують подібні тексти не з оригіналу, а з попередніх (вже не раз переписаних) копій. Він з подивом поділився своїми сумнівами з настоятелем монастиря:
– Падре, брати переписують тексти не з оригіналу, а з копій, а раптом у першій копії хтось випадково допустив помилку? Адже ті, хто переписують, повторять її...
– Хм, сину мій, — відповів отець-настоятель, — взагалі-то ми так робили століттями... Але, в принципі, в твоїх міркуваннях логіка є, — і з цими словами він спустився в архів, що знаходиться в підземеллі під монастирем, де здавна зберігалися оригінали, в які ніхто не заглядав десятиліттями, оскільки всі переписувався з копій.
Пішов і... зник...
Через добу з часу його зникнення стурбований молодий монах спустився в архівні приміщення, щоб дізнатися, куди ж зник святий отець. Чи Не трапилося з ним чого? Не відразу він знайшов його... Але заглянувши в одну з найдальших кімнат, він раптом побачив святого отця. Той у прострації сидів перед відкритим фоліантом і щось бурмотів собі під ніс.
– Що сталося, святий отець? — вигукнув здивований чернець, — Що сталося?!
– Celebrate, — простогнав отець-настоятель, — слово було: c-e-l-e-b-r-at-e! А не celibate!
Примітка:
• Сelebrate — святкуй, радій;
• Сelibate — воздерживайся (сексуальна помірність — одна з основ католицизму).
Мораль: Завжди звіряйтеся з оригіналом!
За матеріалами — fit4brain.com
Фото — images.unian.net
