Заздрість пожирає людей зсередини. Чесно кажучи, більшість людей (якщо не всі) принаймні раз у своєму житті комусь заздрили. Це почуття з'являється в разі, якщо людина має нестійку особистість і, як наслідок, зосереджується на тому, чого їй бракує, раз у раз порівнюючи своє майно з майном інших людей.
Що ж, зцілитися від цього жахливого почуття цілком можливо. Є два способи зробити це. Перший - за допомогою співчуття. Кожна людина в цьому світі стикається з проблемами, бореться зі своїми внутрішніми демонами і переживає страждання. Крім того, було б непогано прийняти той факт, що більшість людей у світі докладають дуже багато зусиль, щоб домогтися того, що в них є. Щойно ви це усвідомлюєте, то зрозумієте, що теж маєте старатися заради отримання бажаного результату. Жодна успішна людина ще не досягла успіху без наполегливості.
"Заздрість - це мистецтво рахувати чужі блага замість своїх", - Гарольд Коффін.
Три притчі про заздрість, які можуть дати хороший життєвий урок:
1. "Павич"
Колись давно жив на світі павич, красою якого захоплювалися всі тварини. Щодня перед сходом сонця він походжав полями, демонструючи своє дивовижне оперення. Усі тільки й чекали моменту, коли він розправить хвіст і покаже всю свою красу.
Одного разу в окрузі з'явилися чужинці. Тварини прийняли мандрівників дуже добре. Сови говорили не перестаючи. Одна з них сказала, що бачила поблизу прекрасного золотого фазана, і що це був найкрасивіший птах, якого їй тільки доводилося бачити у своєму житті. Інші сови з нею погодилися.
Павлін, який підслуховував розмову, не міг повірити своїм вухам. Він був упевнений у тому, що згаданий совою золотий фазан все ж має недоліки. Тому наступного ранку він пішов особисто подивитися на цього птаха. На жаль, він заблукав у лісі й більше його ніхто не бачив.
Це одна з тих історій про заздрість, які показують нам марність спроб принизити когось, щоб відчути себе краще.
"Не варто переоцінювати те, що у вас є, і заздрити іншим. Розум того, хто заздрить, не знає спокою", - Будда.
2. "Хто гірший?"
В одній далекій країні жив король, якому дуже хотілося дізнатися, що гірше - заздрість чи скупість. Щоб знайти відповідь, він покликав до столиці найзаздрісніших і найжадібніших людей у країні. Щойно ці люди з'явилися до нього, король сказав: "Кожен із вас може попросити мене про що завгодно, але тому, хто стоїть поруч, я дам удвічі більше".
Скупому чоловікові стало дуже незручно, бо, обираючи щось для себе, він тим самим давав би іншому чоловікові ще більше. Схожі почуття долали й заздрісного гостя. Зрештою скупець сказав, що йому взагалі нічого не потрібно. Якщо король нічого йому не дасть, то нічого не дістанеться і його суперникові. А коли черга дійшла до заздрісного чоловіка, він сказав: "Будь ласка, позбав мене одного ока".
Це одна з найважливіших притч про заздрість. Як бачите, деякі люди заздрять іншим настільки сильно, що готові навіть страждати, якщо тільки це змусить страждати оточуючих ще сильніше.
3. "Про крабів"
На пляжі сидів рибалка і продавав крабів. У нього було два відра з крабами. Але одне з них було накрите, а друге - ні. Ніхто не звертав на це увагу, доки до рибалки не підійшла жінка, щоб подивитися на товар, і не поцікавилася, що в першому відрі. Вона подумала, що в ньому, ймовірно, лежали краби вищої якості.
Рибалка вказав на накрите відро і сказав, що там лежать японські краби. Після чого показав на друге відро і сказав, що ці краби - місцеві. Жінка не зрозуміла. Яким чином це пояснює, чому одне відро накрите, а друге ні?
Рибалка помітив здивування жінки. Тому він пояснив: "Річ у тім, японські краби дуже швидко тікають. Якщо один із них почне намагатися втекти, інші допомагатимуть йому доти, доки в нього не вийде вибратися. Ось чому відро потрібно накривати. А місцеві краби, побачивши чужі спроби втекти, хапають його і не відпускають".
Мораль третьої притчі про заздрість полягає в тому, що заздрісна людина воліє нічого не досягти, якщо в такий спосіб завадить досягти успіху ближньому.
"Щасливий той, хто навчився захоплюватися, а не заздрити, слідувати, а не імітувати, хвалити, а не лестити, і керувати, а не маніпулювати", - Вільям Артур Ворд.
