Неможливо навчити дитину тому, чим самі не володієте. Щасливі діти — у щасливих батьків...
Одного разу йшов по дорозі старий мудрий чоловік, милувався природою. Тут він побачив чоловіка, який ніс на плечах неосяжно величезний тягар. Було помітно, як у нього від такої тяжкості підкошуються ноги.
— Чому ти обрекаешь себе на такий тяжкий труд і страждання? — запитав старий.
— Я страждаю для того, щоб мої онуки і діти були щасливими, — відповів бідолаха. — Мій прадід прирікав себе на тяжку працю заради діда, дід — заради батька, батько — заради мене, а я буду страждати заради щастя моїх дітей.
— А хто у вашій родині був щасливим? — поцікавився мудрий співрозмовник.
— Поки ще ні, але діти і онуки напевно стануть щасливими! — мрійливо вигукнув чоловік.
— На жаль, неписьменний не може навчити читати, а кріт ніколи не виховає орла! — зітхнув старий мудрий чоловік. — Спершу потрібно навчитися самому бути щасливим, тільки тоді ти зможеш навчити дітей щастя. Це і буде твій самий цінний подарунок.
