- Доброго дня, я за оголошенням. Це ви віддаєте серце в хороші руки?
- Я.
- Б/в?
- Так. Воно любило три роки одну людину.
- Ну-у-у! Три роки експлуатації - це досить великий термін! Чому віддаєте?
- Його минулий власник поводився з серцем не за призначенням. Він його ламав, різав, грався з ним, встромляв у нього гострі предмети... Серце боліло, кровоточило, але, як і раніше, виконувало свою основну функцію: любило його... І одного разу той, кому воно належало, розбив його...
- Як розбив?! А ви в ремонті були? Що вам сказали?
- Відновленню не підлягає...
- Навіщо ж ви подали оголошення? Невже ви думаєте, що комусь потрібне ваше розбите серце?
- Я вірю, що є на світі людина, яка зможе склеїти його з осколків. Вірю, що вона не пошкодує на це любові й часу. Вірю, що вона зможе дати йому друге життя...
- Я... я готовий спробувати. Це, звісно, буде важко, але результат того вартий. Ви можете дати мені якісь гарантії? Якщо я зможу його відновити, зможу оживити ваше серце... скільки ще воно зможе любити?
- Поки воно б'ється...
- В оголошенні ви вказали, що віддасте серце тільки за однієї умови...
- Так. Я маю бути впевненою, що ви не станете завдавати йому болю.
- На жаль, я не можу бачити майбутнього. Не можу з упевненістю обіцяти вам, що воно більше не буде страждати... Усе, що я можу на сьогодні, це дати вам натомість своє серце...
- Я згодна!
- Мене теж влаштовують усі умови контракту.
- Значить, зустрінемося завтра?! Для обміну?
- Так. До побачення, любов моя.
- До завтра, коханий...
