Одного разу ти засумуєш за мною
Зрозумієш, що час вчить, а не лікує
Що щастя – просто мить наодинці,
І що в розлуці лише желанней зустріч.
Одного разу ти захочеш бути зі мною
До тремтіння в тілі, до душевного болю...
Щоб чути поруч тільки голос мій,
І відчувати, як я дихаю тобою...
Одного разу не захочеш більше чекати,
Ділити мене з іншим не буде сечі,
І ти мені подзвониш, щоб сказати,
Що до божевілля мене ти бачити хочеш...
Я все зможу пробачити і все збагнути,
Ти для мене на світі всіх дорожчий!
Ти лише зумій мене не втратити,
Адже, втративши, повернути вже не зможеш!
Автор — Світлана Чеколаева