Серпень треба цідити повільно, як грушевий лікер.
Наливати в маленьку чарочку, відсьорбувати по крапельці, а крізь чарочку дивитися на сонце.
Серпневі ночі треба розбавляти вогниками свічок, молоком, налитим в миску для домовика, мурконьем кота і скрекотом коників.
Серпневі дні треба закладати між сторінок книг, як закладки, щоб потім витрушувати їх жар у холодному листопаді діставши цю книгу з полиці.
Та заклинаю вас, ну не кричіть ви на всіх кутах «ой, ось і серпень, ось і осінь». Ну куди ви поспішаєте? Зупиніть годинник.
Пийте по краплині.
І неодмінно цілуйтеся.
У серпні у коханих губ абсолютно особливий смак.
Автор — Сестра Вальдеса
Фото — Daiga Ellaby
