Ця стаття присвячена психології образ. Упевнений, що Ви - люди культурні й тактовні, гидот нікому не говорите. Але буває так, що під час розмови співрозмовник на Вас ображається.
Ви намагаєтеся зрозуміти, що ж його так зачепило, що образило? Не знайшовши відповіді, Ви, однак, болісно ставите собі запитання: "Чи не є я хамом? Чи не ображаю я людей? Нехай навіть це виходить мимоволі, несвідомо".
Давайте разом спробуємо розібратися в цьому питанні. Мабуть, найлогічніше почати з видів хамства. Воно буває культурним і психологічним.
Хамству можна дати таке визначення: образливе поводження однієї людини з іншою (до іншої), внаслідок якого безпосередньо зачіпають особистісні якості та риси характеру; де одна людина свідомо ставить себе вищою за іншу, всіляко підкреслює свою перевагу в інтелекті через невірне спілкування та поведінку з партнером. Той, хто грубіянить, не вважає за рівного адекватного і розумного того, кому грубіянить.
З культурним хамством усе просто. Якщо Ви прямо не назвали людину дурнем, ідіотом, недоноском або іншими непристойними словами - то тут усе гаразд.
Складніше з хамством психологічним. Відразу перейду до прикладу. Вдумайтеся у фразу: "Ви мене не так зрозуміли". На рівні свідомості все гаразд. Ну, не зрозуміла одна людина іншу - з ким не буває. А що в цей час зчитує наша підсвідомість? Шановний Читачу, Ви абсолютно праві - ця фраза означає: "Ви дурень!".
Адже я вважаю себе Розумною людиною і чудовим Оратором, який уміє Доступно і Зрозуміло викладати матеріал. На стільки Доступно, що Зрозуміло це має бути Кожній Розумній Адекватній Людині. Але якщо Мене не зрозуміли (а я про себе гарної думки), значить, вважаючи себе правим, я підсвідомо називаю співрозмовника дурнем.
Очевидно, що розумну людину "НЕ ТАК" розуміти може тільки дурень. Прикладом тому може послужити кумедна приказка з мого дитинства: "Дурням закон не писаний, якщо писаний, то не читаний, якщо читаний, то не зрозумілий, якщо зрозумілий, то - не так".
Пропоную Вашій увазі низку фраз, вживання яких бажано уникати, щоб не зачепити Вашого співрозмовника: "Ти зрозумій". "Заспокойся". "Скільки разів можна повторювати!" "Ти нічого не розумієш!" "Ну як же можна цього не знати!" "Як, Ви не знаєте таких елементарних речей???" "Якби ти все розумів з першого слова!". Цей перелік далеко не повний.
Психологія образ знає і значно складніші види хамства. Ось деякі з них:
А) коли говорять людині очевидні речі, типу: "А ти знаєш, Земля кругла". Тим самим ніби натякаючи на рівень її низького інтелекту - адже, на Вашу думку, вона цих речей не знає.
Але якщо вже хочете розповісти заїжджену банальщину, бажано перед цим додати фразу: "Можливо, ти бував (чув, бачив, читав, дивився) у...". Тільки якщо у відповідь слідує: "Ні, не бачив, не чув...", тоді є сенс поділитися цією інформацією зі співрозмовником.
Б) під час спілкування зі співрозмовником іде критика абстрактної людини в третій особі. Наприклад, "Саша, а ти знаєш, людина, яка курить, чинить неправильно, вона псує своє здоров'я". При цьому, якщо Саша не курить, то фраза для нього взагалі позбавляється сенсу, оскільки не має до нього жодного стосунку. Але якщо курить - справедливо вважатиме її за образу своєї особистості.
В) давати поради, коли не просять;
Г) повчати повчальним тоном;
Д) намагатися перевиховувати кого-небудь;
Е) критикувати інтереси та захоплення людини;
Ж) відмовлятися від підвищення, коли Вам його пропонує начальник;
З) виправдовуватися і пояснювати свої дії. Наприклад, один мій співрозмовник часто після того, як жартував, казав: "Та це жарт", тим самим несвідомо називаючи мене дурнем, адже тільки дурень не міг зрозуміти, що це був саме жарт.
І) якщо Ви спілкуєтеся з професіоналом у будь-якій сфері діяльності, хамством буде розхвалювання й захоплення іншою людиною того самого профілю діяльності, що й перший фахівець. Тобто, в присутності письменника, захоплено можна говорити тільки про нього, але ніяк не про інших письменників.
К) не виконуючи рекомендацій лікаря, Ви підсвідомо вважаєте його дурнем. Адже, раз не виконуєте, отже, вважаєте їх дурними, неправильними, не придатними або безглуздими.
Звичайно, Ви вже знаєте, хто дає дурні рекомендації.
Можливо, якісь моменти я не беру до уваги, але думаю, що загальний сенс психологічного хамства гранично ясний.
Автор — Юрій Лемехов
