Подяка - одна з форм повернення енергії тому, хто "надав" вам "послугу", і спосіб влаштувати своє життя трохи краще, ніж ті, хто не розуміє, як працюють закони світоустрою.
Для обґрунтування вищесказаного я буду дотримуватися такого постулату:
людство живе у світі з жорстко заданими умовами і правилами, обійти які не видається жодної можливості. Для окремо взятих індивідів можуть бути варіації, але загалом людство живе за цими правилами і в цих умовах, намагаючись, у міру своїх можливостей, влаштуватися у цьому світі краще.
У телеграм-каналі «Клубер» кращі статті про відносини, психології, езотерики та саморозвитку, які допомагають збагатити внутрішній світ і поліпшити якість життя.
Одна з таких умов говорить про те, що людина не може жити поза егрегорами.
І щоб дістатися до подяки, розглянемо егрегоріальну модель світоустрою.
Егрегоріальна модель світоустрою
Найперші егрегори - планетарний, загальнолюдський, егрегор тварин, рослин, неживої природи, ергегори бактерій, вірусів. Тобто найбільші об'єднання людей та інших організмів. На цьому рівні відбувається первинна ідентифікація індивіда.
Далі розглядатиму тільки "людські" егрегори, і на наступному рівні йде національний, гендерний, культурний, родовий егрегор.
Людина ідентифікується за статтю, національною та культурною приналежністю, а також за приналежністю до роду.
Далі йдуть усілякі релігійні та державні егрегори, за ними професійні, егрегори за інтересами, сімейні та будь-які інші, що об'єднують людей за будь-якою ознакою.
Будь-яка людина підключена до егрегорів від самого початкущонайменше до загальнолюдського, гендерного та родового.
І все подальше життя, до самої смерті людина має зв'язок із безліччю різних егрегорів, хоче вона того чи ні.
Жити поза егрегором людина не може за замовчуванням.
Кожен егрегор живе за своїми правилами, він синхронізує поведінку своїх членів, дає їм матеріальні та духовні блага.
Егрегор має більшу потужність, ніж кожен із його членів окремо.
Егрегори мають величезну владу над людьми, по суті, будучи структурами, які "годують" людину. Дають їй не тільки можливість заробити собі на життя, а й духовні блага.
Як правило, людина для виживання і продовження роду приєднується до одного-двох-трьох професійних егрегорів і через них отримує гроші.
Усі інші егрегори, добровільно обрані людиною, йдуть за номінацією "хобі" і "заняття для душі".
Для цього людина самостійно або через представника підключається до цікавого егрегору і створює з ним зв'язки.
Не до кожного егрегору можна підключитися, створити з ним зв'язок і "брати" від нього бонуси. Радше егрегор "сам" вибирає собі адепта, керуючись якимись "своїми" принципами, і робиться це в момент народження, і далі людину просто "ведуть" життям.
Якщо людина "не розуміє" свого завдання, то життя такої людини складається дуже сумно і важко.
Якщо згадати про призначення і пошук "своєї" справи, то тут так само видно, що саме в дитинстві, поки над людиною не тяжіє необхідність продовження роду, а батьки забезпечують виживання, у людини йде зв'язок із "потрібними" егрегорами. Які "самі" вибрали людину.
І мало того, дитина під'єднана до того егрегору, який дає змогу виконати якесь "завдання" Душі в цьому земному втіленні.
Саме підключення до егрегорів має сприяти виконанню "завдання" і в кінцевому підсумку "поліпшенню" людства через внесок кожного індивіда.
Але, стаючи дорослою, людина найчастіше втрачає цей зв'язок, і його відгомони, що збереглися в пам'яті, викликають ностальгію за дитинством. А ще тому, що зв'язок був "чистим", без посередників, без дорослих представників егрегорів, які переслідують свої цілі.
Треба сказати, що жодна цікава річ, жодне заняття, жоден процес не існує сам по собі. Вони існують тільки і виключно в рамках егрегора.
Прихильники того чи іншого егрегора завжди мають певні бонуси, які дає цей егрегор, і, за великим рахунком, вступають в егрегор, підключаються до нього тільки лише для отримання цих бонусів.
Внесок людини в егрегор на перших порах не можна порівняти з тими бонусами, які дає егрегор. У міру перебування в егрегорі людина отримує зміну якості та кількості цих бонусів, переходячи з "новачків" у "професіонали".
Наприклад, якщо брати будь-які організації, то на перших порах людина отримує бонуси ніби авансом, просто тому що вона "прийшла працювати в організацію". Їй відразу ж пропонують "чай, каву, фітнес-зал і корпоративний зв'язок". Але в міру розвитку в цьому егрегорі людина напрацьовує професіоналізм, експертність і стає цінним членом, якому покладено крутіші бонуси від егрегора.
Те ж саме відбувається у стосунках, людина тільки-но висловила намір "одружитися", як їй підносять закоханість з її зміненими енергетичними процесами і біофізикою тіла.
І те, що у звичайної людини "не може виходити ніколи", у закоханого відбувається на "раз".
Наприклад, безліч віршів, пісень, літературних творів і предметів мистецтва було "виготовлено" закоханими людьми, які отримували бонуси від романтичного егрегора. Але це загрожувало для них подальшими муками творчості і відсутністю "музи". Але ті бонуси, що дає романтичний егрегор, переважують усі негативні моменти.
Отримання бонусів безпосередньо залежить від поведінки людини в егрегорі. Що більш лояльна людина, що більш етична і вдячна, то легше і краще їй живеться в тій чи іншій структурі.
Енергія подяки, що виділяється людиною, є однією з необхідних умов переходу з "новачків" у "професіонали".
Енергія подяки має більш "високу частоту", більшу "вагу" для егрегора, ніж невдячність і бажання йому нашкодити.
Зв'язки з егрегорами. Частотність
Егрегори посилають і приймають інформацію на властивих тільки їм частотах, тому не кожна людина може сприймати сигнали егрегора, а тільки ті, хто підключений до нього.
- Є низькочастотні егрегори - егрегори алкоголізму, наркоманії, куріння, злочинності та інших "нижчих" проявів життєдіяльності людства.
- Є високочастотні егрегори - егрегори музики, літератури, різних мистецтв.
Між ними розташовано безліч професійних, культурних егрегорів, і кожен із них "займає" якусь частоту.
Навіть у рамках одного егрегора можна виділити різні рівні, що відрізняються за частотністю, і на кожному з рівнів свої завдання, своя "ширина каналу"...
На низькочастотних рівнях егрегора перебувають стандартні ідеї, думки, шаблони, доступні для більшості людей. Найнезначніші, найменші шестерінки. Учні, абітурієнти, школярі - не важливо в якій справі.
На високочастотних рівнях - енергія, унікальні ідеї та інформація, доступ до якої мають одиниці. "Великі шестерінки" - це унікальні професіонали своєї справи, наприклад, видатні вчені, великі винахідники, артисти чи письменники.
Доступ до вищих частот людина отримує в міру свого розвитку в конкретному егрегорі.
Відповідно зростає і кількість бонусів, що даються егрегором, і здатність впливати на егрегор так, як хочеться.
Підключитися до егрегора можна, почавши виділяти енергію в бік цього егрегора, але ось впливати на егрегор можна лише в тому разі, якщо ти перебуваєш у резонансі з ним.
Уявіть собі величезний годинниковий механізм, де безліч шестерень, і кожна з них приводить у дію одну сусідню. І ви в цьому механізмі всього лише одна шестерня, і "посунути" самостійно можете тільки одну сусідню шестерню.
А ось якщо ви ввійдете "в резонанс" з кількома іншими шестернями, то "запустити годинниковий механізм" буде набагато простіше і легше.
Егрегори "розкручують" десятки, сотні, мільйони людей. І щоб така конструкція могла функціонувати - необхідний резонанс усіх учасників із цим егрегором. Якщо якийсь учасник виявився не в резонансі, то егрегор його просто виштовхує. Точніше, виштовхує не сам егрегор, а ті люди, які перебувають у резонансі з цим егрегором.
Як я вже говорила, егрегорів дуже багато, і кожен перебуває на своїй частоті, і якщо в юності людині дозволено, скажімо так, шукати свою частоту, міняючи егрегори з легкістю, то в дорослішому віці людина дедалі важче й важче може підключатися до якого-небудь егрегора і входити з ним у резонанс.
Пояснюється це тим, що щоразу починати з "нижчих" позицій стає дедалі енерговитратніше, дедалі важче "пояснювати" людям, прихильникам егрегора, чому в уже не юному віці все ще доводиться "шукати" собі егрегор і що в цьому разі з вами не так.
Людина, яка намагається підключитися до егрегору в досить дорослому віці, сприймається іншими людьми як загроза власним позиціям в ієрархії. Як загрозу, що може вплинути на розподіл бонусів, тому люди можуть як мимоволі, так і цілеспрямовано вставляти "палиці в колеса" під час спроби новачка увійти в резонанс з егрегором.
Енергія вдячності
Для того, щоб стати "професіоналом" в егрегорі, отримувати від нього бонуси й блага, потрібно бути вдячним та етичним щодо цього егрегора.
Енергія подяки, по суті, "машинне мастило", без якого все буде іржавіти і в підсумку перестане працювати.
Звісно, взаємодія з егрегором може відбуватися і без цього "комплектувальника", але з енергією подяки все буде виходити набагато легше і простіше. "Не підмажеш - не поїдеш", пам'ятаєте?
Механізм дії енергії вдячності заснований на фундаментальному механізм повернення.
Механізм повернення говорить про те, що:
якщо людина робить якусь справу, надає якусь послугу, і цією роботою і послугою користуються інші люди і суспільство загалом, то вона отримає за свою роботу або гроші, або якісь інші ресурси, незалежно від того, чи хочуть, чи готові споживачі цієї справи/послуги оплачувати це, чи ні.
Як ви думаєте, звідки приходить повернення на послугу, якщо той, кому її надали, не платить за неї?
Він приходить від іншого члена егрегора, або від членів інших егрегорів, бо егрегори - енергоінформаційні структури і завжди "знають", хто, скільки зробив і що саме.
Просто часто люди навіть не мають у своєму світогляді ці закони, і зводять усе до грошей.
Якщо не зводити все до грошей, а розглядати процес надання послуги саме як енергетичний процес, то можна побачити, що навіть якщо за послугу не отримано грошей, механізм повернення працює.
І виглядати це може так, що підвернеться новий грошовий клієнт, або покличуть кудись і справа виявиться вигідною, або обставини складуться таким чином, що людина отримає бонус, звідки не чекала.
Також спілкуючись у побуті з оточуючими і знайомими, ми надаємо один одному безліч різних послуг.
Прийнято вважати їх безкоштовними, але насправді вони такими не є.
Ми завжди можемо зробити їх "платними", достатньо вкласти в їх надання свою енергію.
І повернення за неї ми отримаємо якщо не у вигляді грошей, то в якомусь іншому вигляді, не менш затребуваному.
Витрачена нами і спожита кимось енергія все одно до нас повернеться, так чи інакше.
Ще раз. Якщо ми надали комусь якусь послугу, то витрачена нами енергія повернеться до нас у будь-якому разі.
І, якщо нам надали якусь послугу, то енергія буде знята з нас у будь-якому разі.
І ось тут важливо розуміти, що ми можемо вибирати шляхи зняття цієї енергії.
Ми можемо добровільно віддавати енергію тому, хто надав нам послугу, а можемо бути схильні до примусового зняття енергії з нас.
- Добровільно віддавати енергію - це означає бути більшою мірою вдячним за те, що відбувається, етичним і надавати іншим людям і суспільству свої послуги.
- Примусово віддавати енергію - це бути людиною - "тварюкою невдячною", неетичною, мати претензії до того, що відбувається, і постійно "затискати" відповідні послуги суспільству.
І якщо розглядати життя людини як процес приналежності до того чи іншого егрегора, то тривалість знаходження людини в цікавому їй егрегорі визначається ступенем вдячності й етичності людини.
Адже вдячність як форма повернення не потребує значних зусиль, але невдячність сприймається як нездатність і небажання людини перебувати в егрегорі та приймати правила гри.
Невдячність - це сигнал того, що людина не розуміє, що саме егрегор дає їй "їжу", відсутність резонансу з егрегором.
Найяскравіший приклад невдячності - це претензії, образи, вічні невдоволення дорослих за паспортом людей своїми батьками.
Досить часто можна спостерігати картину того, як дорослі за паспортом люди поводяться інфантильно, озлоблено, звинувачують маму-татата, своє дитинство в тому, що зараз вони не можуть заробити грошей, що в них не складаються стосунки з протилежною статтю, що діти егоцентричні, що подружжя не люблять і не цінують.
Будь-які звинувачення на адресу батьків це є антипослуга родовому егрегору, послуга зі знаком мінус.
Бути вдячним батькам за життя, за сяке-таке виховання і за те, що вони дали змогу вижити, - це шлях до власного спокою і під'єднання до родового егрегору.
Якщо у 20-30-40 років звинувачувати маму-татата, пред'являти їм претензії за "погане" дитинство, то немає нічого дивного, що родовий егрегор не тільки не підтримує, а й намагається вичавити невдячного члена роду з родової системи.
На голову людини невдячної сипляться неприємності, аварії, хвороби, втрати. Родичі не підтримують, а тільки шкодять.
Бути вдячним батькам - це не означає цілуватися-обійматися і любити людину. Можна не любити, навіть ненавидіти батьків-алкоголіків, катів, байдужих та інших. Але бути вдячним за життя - можна і навіть потрібно.
Або інший приклад. Сімейний егрегор не підтримує людину, яка лає чоловіка на кожному кроці, розповідаючи кожному зустрічному-поперечному гидоти про чоловіка, перемиває йому кісточки, і при цьому не йде з сім'ї.
Замість подяки людина відчуває ненависть, озлобленість, недовіру, страх і сімейний егрегор знаходить, як прибрати людину зі свого поля.
І побої, і насильство, і приниження, і хвороби - плата за невдячність.
Енергія повернення на невдячність часто змушує змінювати місце роботи. Коли людина, маючи роботу, яка її годує, ненавидить цю роботу, то найчастіше їй доводиться змінювати робочий егрегор.
Якщо ви, перебуваючи всередині системи, користуєтеся її благами і бонусами, при цьому нишком гадите системі, то будьте готові до того, що система видавить вас зі свого поля. Це стосується і пліток про колег і начальство, і дрібних крадіжок, і підстав колег, і інтриг та іншого руйнування.
Неможливо перебувати всередині егрегора і шкодити цьому егрегору. Егрегор завжди сильніший. Він завжди знайде спосіб і можливість організувати ваше життя так, щоб ви віддали більше, ніж намагалися зруйнувати.
Антипослуги завжди будуть "винагороджені", та так, що ходити голим у 30-ти градусний мороз здасться безпечнішим.
Робити вимірну шкоду структурі, від якої годуєшся - завжди загрожує поверненням енергії, причому в багаторазовому розмірі. І енергія ця буде руйнівною, як та, що посилали егрегору замість подяки.
У принципі, це стосується будь-якого егрегора, будь-якої структури, від якої ми отримуємо бонуси, блага, гроші та задоволення "духовних" потреб.
Спроби діяти, і навіть думати всередині системи з метою нашкодити, зруйнувати, завдати реальної шкоди завжди, за принципом повернення енергії, завжди призведуть до адекватної, і навіть більшої відповіді егрегора.
І тут багато хто навіть не розуміє, що вони саме так чинять, і потім довго дивуються, чому "життя" обходиться з ними "по-чорному". Такі люди, "тварюки невдячні", генерують антипослуги у величезних кількостях своєю неетичною поведінкою.
Вони в нескінченних претензіях до батьків, дітей, оточуючих, до начальства, роботи, уряду, держави.
Вони можуть лаяти свого чоловіка, начальника, дитину, стукати на колегу, писати гидоти в соц.мережах, скаржитися на всіх просто з "любові до мистецтва", не розуміючи, що кожна підлість, кожне слово і кожен вчинок погіршує їхнє життя.
Одна справа підленько стукати на колегу начальству, сподіваючись, що вас підвищать, інша справа відкрито говорити про допущені помилки тієї самої колеги і пропонувати шляхи вирішення.
Або якщо колега чинить неетично, краде, користується службовим становищем і робить гірше всьому колективу, то етичним буде відкрито і доказово розповісти про це керівництву, щоб зробити суспільство безпечнішим.
Але писати анонімки, плести підступи, сподіваючись, що колега "сам усе зрозуміє" - це ставати на один щабель із ним.
Бути вдячним структурі, егрегору, який дає бонуси, блага, гроші та інше - це елементарна техніка безпеки, це як "охоронна грамота".
Не можна безкарно "кусати" егрегор, думаючи, що за це нічого не буде. Для егрегорів спроби нашкодити розцінюються як дозвіл і право забрати всю належну плату, та ще й із верхом.
Антипослуги завжди караються, і найголовніше, не важливо, вірите ви в це чи ні, вважаєте все нісенітницею чи ні, живете за законами "фізики" і не визнаєте ніякої "шизотерики".
Механізм повернення діє як гравітація, як усі закони Ньютона, як рух планет навколо Сонця.
Олією цього механізму є енергія вдячності: так, без неї можна повернути шестерінки, але працювати це все буде зі скрипом.
Тому бути етичним і вдячним у довгостроковій перспективі набагато вигідніше, ніж бути людиною, яка вважає, що їй усі винні, чинить неетично, пред'являє претензії і хоче щось урвати для себе "тут і зараз".
Якщо людина робить усе можливе, щоб їй було добре "тут і зараз" за рахунок інших, то відповідь від егрегора буде в тому, що в перспективі ця людина втратить набагато більше, ніж вартість того, що вона урвала.
Автор — Ольга Цыбакина
