Чесне вибачення здатне відновити довіру між людьми і залікувати рани. Однак фальшиві слова зроблять ситуацію тільки гірше.
Ось 10 типів фраз, з яких часто починаються вибачення, але які ніяк не підуть на користь відносинам:
1. «Мені шкода, якщо...»
Це так зване умовне вибачення. По суті, його не можна назвати повноцінним, оскільки воно дозволяє припустити, що щось сталося.
Приклади:
Мені шкода, якщо я зробив щось не так.
Мені шкода, якщо я тебе образив.
2. «Мені шкода, що...»
Це вибачення, яке дозволяє людині перекласти свою провину на співрозмовника. По суті, це ніяке не вибачення.
Приклади:
Мені шкода, що це тебе образило.
Мені шкода, що ти вважаєш, ніби я зробив щось не так.
Мені шкода, що ти думаєш про мене так погано.
3. «Вибач, але...»
Це вибачення, коли створюється виправдання досконалим вчинків, але воно ніяк не заліковує рани, нанесені раніше.
Приклади:
Мені шкода, але ти занадто гостро реагуєш. Багато хто на твоєму місці не реагували б подібним чином.
Мені шкода, але іншим це здалося смішним.
Мені шкода, але ти сам почав.
Мені шкода, але у тому, що я сказав, була частка правди.
Мені шкода, але ти ж знаєш, що ніхто не досконалий.
4. «Я всього лише...»
Це вибачення-виправдання. Його мета – довести, що неправильне поводження (заподіяло вам біль) було цілком прийнятним з певної причини.
Приклади:
Я всього лише пожартував.
Я всього лише намагався допомогти.
Я всього лише намагався заспокоїти тебе.
Я всього лише намагався зробити так, щоб ти подивився на все з іншого боку.
5. «Я вже говорив/робив це»
Це вибачення-повтор як би знецінює все, що було сказано до нього. Воно припускає, що на даний момент вже немає нічого, за що варто було б вибачитися.
Приклади:
Я вже говорив, що мені шкода.
Я вже вибачився за це мільйон разів.
6. «Знаю, що я...» або «Ти ж знаєш, що я...»
Це вибачення-прикриття є намаганням мінімізувати «глобальність» події, при цьому не визнаючи провини за негативні наслідки, що торкнулися інших людей. Може здатися, що людина смиренно визнає свою провину, проте про вибачення тут мова не йде.
Приклади:
Я знаю, що не повинна була цього робити.
Я знаю, що мені, мабуть, спочатку потрібно було порадитися з тобою.
Я знаю, що іноді веду себе не тактовно.
7. «Я вибачусь, якщо...»
Це свого роду вибачення-ласка. Отримати його можна тільки при дотриманні певної умови.
Приклади:
Я вибачусь, тільки якщо ти вибачишся.
Я вибачусь, якщо ти погодишся більше ніколи про це не згадувати.
Я вибачусь, якщо ти більше ніколи не почнеш розмовляти про це.
8. «Вважаю...»
Це свого роду примарне вибачення. Воно лише натякає на необхідність вибачитися. Тим не менш самого вибачення ви не чуєте.
Приклади:
Вважаю, я повинен перед тобою вибачитися.
Вважаю, я повинен сказати, що мені шкода.
9. «Він/вона сказав/а мені вибачитися перед тобою»
Абсолютно точно, що це не щире вибачення. Людина говорить про те, що вибачається тільки тому, що хтось порадив йому це зробити. Передбачається, що в іншому випадку вибачення ви так і не почули.
Приклади:
Твоя мама сказала вибачитися перед тобою.
Мій друг переконав мене вибачитися перед тобою.
10. «Чудово! Вибач мене! Тепер ти задоволений?»
Це вибачення схожі образи. У ньому навіть може прослизати загроза.
Приклади:
Гаразд, вистачить. Я вже вибачився.
Давай зробимо паузу. Мені шкода. Цього досить?
Щире вибачення має наступні характеристики:
- У ньому немає місця умов і намаганням мінімізувати провину.
- У ньому абсолютно очевидно те, що людина розуміє, наскільки сильно зачепив почуття співрозмовника. Очевидно і те, що людині це небайдуже.
- У ньому звучить каяття.
- У ньому звучить обіцянка більше не чинити так, щоб заподіяти біль.
- У ньому звучить обіцянка виправити те, що можна виправити, і, при необхідності, відшкодувати збитки.
Якщо ви дійсно хочете вибачитися, то спочатку вам потрібно вислухати людину, почути, який уявляється ситуація з його точки зору і зрозуміти, як вона на нього вплинула.
