Як кажуть, коли у вас з'являються перші онуки, ви починаєте розуміти, що таке справжня любов. У цей момент формуються настільки глибокі узи, що ви переосмысливаете весь сенс свого життя. Це непорушна зв'язок між поколіннями, якій немає рівних. Відчуття того, що ви стали бабусею чи дідусем — це, мабуть, самі приємні емоції з існуючих.
Як тільки в сім'ї з'являються онуки, стосунки між батьками і дітьми змінюються: на самому початку вас окриляло почуття материнства або батьківства, але з віком, з появою наступного покоління, ви стаєте ким-то більше, ніж просто батьком. Це новий етап життєвого циклу, який дарує новий досвід, коли грань між віками стирається, зміцнюючи сімейні узи.
Союз двох далеких поколінь часом буває більш інтенсивним і особливим, ніж аналогічна зв'язок між батьком і дитиною. Нова роль видається більш легким, тому що у вас за плечима накопичений величезний досвід, а спілкування переходить на новий рівень.
Поява онуків і формування нових зв'язків
У кожного дідуся, бабусі, батька та онука формується власна історія, яка пов'язана спільною ниткою з іншими поколіннями. Кожен член сім'ї займає своє місце в цьому особистому світі. В наші дні ми всі знаємо, що бабусі й дідусі грають величезну роль у вихованні онуків. Але деякі люди задаються питанням: а чи повинні вони брати участь у цьому процесі?
Кожен з нас несе певну відповідальність перед товариством у формуванні майбутніх поколінь. Спочатку ми виховуємо власних дітей, а потім надаємо вплив на онуків. Все це відіграє таку ж важливу роль, як і освіта в школі або інформаційний простір навколо. Але бабусі і дідусі вже зіграли свою головну роль — вони виховали власних дітей. З появою онуків, ця обов'язок вже не повністю лежить на їх плечах. Це щось більш легке і розслаблене, більше націлене на підтримку емоційного балансу в сім'ї і закутування нового покоління турботою.
У нашому житті немає місця краще для мрій і відпочинку, ніж обійми бабусь і дідусів. Це можна порівняти з вітамінами. У старшого покоління, незважаючи на їх сиве волосся, в душі живе така ж дитина, як і у їхніх онуків.
Роль бабусь і дідусів у сучасному суспільстві
В наші дні бабусі і дідусі вважаються важливими фігурами суспільства. Середня тривалість життя збільшилася, а в більшості сімей під дахом одного будинку живуть та працюють і батьки, і матері, і більш старше покоління. Все частіше турбота про дітей лягає саме на бабусь і дідусів.
Різні дослідження доводять, що психологічне благополуччя дітей стає міцнішим, якщо їх бабусі й дідусі беруть безпосередню участь в їх житті.
Бабусі і дідусі грають ще більш важливу роль у сім'ях, в яких шлюб розпався чи батьки залишилися без роботи. Емоційна та економічна підтримка, яку вони надають своїм дітям, позитивно відбивається на онуках.
Читайте також: Дідусі і бабусі не вмирають, вони живуть у наших серцях
Важливість онуків в житті бабусь і дідусів
Онуки мають сильний вплив на своїх дідусів і бабусь, допомагаючи їм досягти нового рівня наступності і відчуття переваги. Старше покоління починає розуміти, що їх життя набуває нового сенсу.
Досягнення певного вікового порогу не повинно супроводжуватися умовним підбиттям підсумків матеріальних досягнень, яких домігся протягом свого життя. Процес старіння передбачає здорове розуміння того, що найважливіше — це зв'язки, які ми формуємо, вміння цінувати їх, а також новий емоційний досвід, який з'являється лише один раз.
Головне спадщина — це подяка
Вчити дітей вдячності за все, що у них є, — це найважливіше і найкраща спадщина, яку дідусі і бабусі можуть залишити після себе. Забавно, але люди звикли засуджувати старше покоління з-за того, що вони дарують онукам занадто багато подарунків. Або навіть в самий звичайний день намагаються потайки передати їм гроші або якісь солодощі.
Бабусі і дідусі мудрі, і вони знають, що найкраща спадщина, яку вони можуть передати новому поколінню, — це приємні емоції, супроводжувані теплом і вдячністю.
Подяки — це прекрасний спосіб навчити людей цінувати те, що у них є. Це особливо важливо для дітей, щоб вони могли дорожити певними речами і з повагою ставитися до світу.
Подяка також дозволяє людям знизити і без того божевільний темп життя. Вона відкриває розуміння того, що у всього є наслідки, скрізь існують свої закономірності, свій ритм і принципи. І що далеко не завжди бажаного можна досягти миттєво.
Ще один важливий аспект подяки — це вміння цінувати те, що дійсно важливо в житті. Якщо юне покоління зрозуміє це вже зараз, то воно стане таким же мудрими і зрілим, як їхні дідусі і бабусі.
Мій дідусь мудрий, мов старий вовк. Його зморшки можуть повідати про тисячі історій, але його очі схожі на очі дитини. Дитини, який ніколи не здається і яким подобається бути моїм найкращим другом.
Ілюстрація: Nino Chakvetadze's Art
