Уміння брати до уваги почуття оточуючих і ставитися до них із добротою - це те, до чого варто прагнути нам усім. А ось чого зовсім не варто робити, так це жертвувати заради цього власним благополуччям. Коли заради того, щоб допомогти іншим людям, ви поступаєтеся власними переконаннями і забуваєте про свої інтереси, то це означає, що ви перетнули межу, яка відокремлює доброту й альтруїзм від залежності - стану, в якому ви відмовляєтеся від своєї особистості, бо боїтеся, що вона не сподобається оточенню, і воно критикуватиме вас, або і зовсім відкине.
Нижче ви знайдете 15 ознак того, що ви - залежна особистість, і прагнете догодити всім підряд, навіть на шкоду собі. Скільки з них ви впізнаєте в собі?
- Вам хочеться, щоб усі вас любили.
- Ви постійно вибачаєтеся, навіть тоді, коли це не потрібно.
- Ви жадаєте підтвердження власної значущості.
- Ви дозволяєте людям використовувати себе у власних цілях.
- Встановлюючи межі особистого простору, ви почуваєтеся незграбними або грубими.
- Ви не любите конфліктів.
- Ви завжди були "хорошою дівчинкою" (або хлопчиком), і суворо дотримувалися встановлених правил.
- Ви вважаєте, що про себе потрібно піклуватися в останню чергу.
- Ви постійно почуваєтеся напруженими, тривожними або "на межі".
- Ви очікуєте від себе досконалості і є своїм найсуворішим суддею.
- Ви завжди ставите себе на останнє місце, і вам ніяково просити інших про те, що потрібно вам самим.
- Ви гіперчутливі до критики.
- Вам здається, що ваші почуття, потреби, думки та ідеї далеко не так важливі, як почуття, потреби, думки та ідеї інших людей.
- Ви завжди намагаєтеся все виправити, і не можете спокійно дивитися на інших людей, якщо їм боляче, вони засмучені або щось завдає їм неприємностей.
- У глибині душі вам дуже не подобається, що від вас постійно вимагають дедалі більшого й більшого, і вам би дуже хотілося, щоб оточуючі брали до уваги ваші почуття й потреби.
Як позбутися бажання догоджати всім підряд
Для того, щоб позбутися бажання догоджати всім підряд, намагаючись їм сподобатися, перше, що вам потрібно зробити, це наново розставити свої пріоритети, усвідомивши той простий факт, що ваші потреби, думки і почуття зовсім нітрохи не менш важливі, ніж потреби, думки і почуття оточуючих. І в цьому вам допоможуть поради, які ви знайдете трохи нижче.
1. Піклуватися про себе - це зовсім не егоїзм.
Турбота про себе - це необхідність, а не розкіш, яку можна дозволити собі лише тоді, коли ви маєте на неї час, або ви на неї якимось чином "заслужили". Турбота про ваші емоційні, ментальні, духовні та фізичні потреби допомагає залишатися здоровими у всіх сенсах цього слова. І якщо ви не будете цього робити, то незабаром неодмінно відчуєте себе хворими, надто втомленими, сповненими стресу та дратівливими.
Практичні поради:
- Включіть заняття, які допомагають вам піклуватися про себе (фізичні вправи, спілкування з друзями, хобі, відпочинок тощо) у свій розклад, щоб переконатися, що у вас знайдеться на це час.
- Хоча б раз на день зупиняйтеся і запитуйте себе: "Як я почуваюся? Що мені дійсно потрібно тут і зараз?" Це допоможе вам пам'ятати про те, що у всіх людей, включно з вами, є свої власні потреби і потреби, і що піклуватися про себе - це нормально і природно.
Читайте також: Як навчитися відстоювати свою думку
2. Далеко не будь-яка думка справді має значення.
Одна з найбільших помилок, яких припускаються залежні особистості, полягає в тому, що вони щиро вважають, ніби думки всіх людей навколо однаково цінні та значущі, і тому намагаються догодити їм усім, не роблячи різниці між тим, чия думка справді має значення, а чию краще пропустити повз вуха.
Як правило, що ближчі й тісніші стосунки з тією чи іншою людиною, то більше ця людина цінує вашу думку і схильна брати до уваги ваші інтереси. Усі здорові стосунки ґрунтуються на компромісах, і коли нам хочеться, щоб наші близькі люди були щасливі, - це цілком природне і зрозуміле бажання.
Однак це зовсім не означає, що ви зобов'язані ставитися до всіх однаково добре, і зовсім не зобов'язані лізти зі шкіри геть, щоб дбати про інтереси й добробут знайомих із тією самою старанністю, що й про добробут чоловіка або дружини. Ще однією важливою відмінністю між здоровими стосунками і нездоровим прагненням подобатися всім і вся є те, що в здорових стосунках компроміси і послуги є обопільними (тобто не ви самі маєте чимось жертвувати і йти на поступки), і вже тим паче ви не маєте заради чужого щастя порушувати свої принципи і цінності.
Практичні поради:
- Перш ніж піти на компроміс або на додаткові зусилля, щоб зробити приємно комусь іще, поставте собі кілька простих запитань: "Чому саме я йду на компроміс? Через любов? Через звичку? Через острах піти на конфлікт, розчарувати цю людину, чи через те, що боїтеся їй перестати подобатися? Наскільки для мене цінні стосунки з цією людиною? Чи обидва ми йдемо на компроміси, чи це роблю лише я?"
Чесні відповіді на ці запитання допоможуть вам зрозуміти, чи не надто сильно ви намагаєтеся догодити оточуючим, навіть якщо вони не роблять того ж для вас.
3. Здоровий конфлікт цілком може піти на користь стосункам.
Багатьом із нас довелося пережити чимало болючих конфліктів із коханими, які швидко виходять з-під контролю. І часто ми турбуємося про те, що незгода або суперечка з коханою людиною зруйнує наші стосунки, що через це наша "друга половинка" розсердиться на нас настільки, що кине нас. Наше бажання повністю уникнути будь-яких конфліктів цілком зрозуміле і досить поширене. Але, на жаль, воно абсолютно нездійсненне, а якби й могло збутися, результат би нам зовсім не сподобався.
Коли ми намагаємося уникнути конфлікту, то пригнічуємо наші почуття, бажання і потреби. І це віддаляє нас як від нашого власного "я", так і від інших людей (ми просто не можемо домогтися емоційної близькості, якщо не висловлюємо власні почуття). І тому, що більше ми намагаємося уникнути конфлікту, то більше ми віддаляємося від того, що становить наше "я" (інтересів, хобі, друзів, цілей тощо).
Власне кажучи, саме тому залежні особистості часто не можуть відповісти на запитання про те, чого вони дійсно хочуть і що їм подобається. До того ж, коли ми пригнічуємо наші почуття, ми часто стаємо нервовими і дратівливими, а наші тіла починають проявляти фізичні ознаки стресу (болі в м'язах, безсоння, і так далі).
Але здоровий конфлікт, конфлікт, у якому обидві сторони висловлюють свої бажання й почуття з повагою одна до одної, може призвести лише до більшого порозуміння і приходу до спільного знаменника, що здатне лише зміцнити стосунки між ними. Повірте, вони дуже відрізняються від нездорових конфліктів. Конфлікти зовсім не зобов'язані містити в собі безсторонні епітети, розмову на підвищених тонах або погрози. Метою конфлікту має бути шанобливе вираження власних позицій і відкритість до того, що скаже наш опонент.
Практичні поради:
- "Я-заяви" є ефективною формою активного та вольового спілкування. Попрактикуйтеся в них із добрим другом або близьким родичем.
4. Ваші почуття, думки та ідеї мають значення.
Коли ви не маєте сильного й однозначного поняття про те, хто ви такі й що для вас справді важливо, для вас стає дуже просто відмовитися від ваших власних почуттів, думок та ідей, зробивши своїм пріоритетом інших людей. Коли ви чините подібним чином, це все одно що заявити привселюдно "Інші люди важливіші за мене". Це переконання найчастіше ґрунтується на негативних і неточних посланнях, які ми отримали ще в дитячому віці, після чого зробили частиною власної особистості й повторювали собі знову і знову. Оскільки ці переконання неймовірно сильні, то для того, щоб замінити їх чимось точнішим, вам знадобляться чималі зусилля.
Практичні поради:
- Спробуйте частіше повторювати позитивну мантру, наприклад, таку: "Мої почуття і думки мають значення".
- Коли ви вкотре зловите себе на самокритиці, придивіться до цієї думки, але не приймайте її як факт. Краще поставте собі такі запитання: "Звідки взагалі взялося це переконання? Чому я сприймаю його, як істину?"
- Ставтеся до себе, як до чудової і цінної людини. А якщо ви поки що не впевнені, як це робити, подумайте про те, як ви дбаєте про близьких і коханих людей, і намагайтеся ставитися так само до себе самих.
