Древні мислителі вважали, що при спілкуванні людина проникає в іншого своїми думками, подібно до того, як вірус проникає в живий організм. Ми взаємодіємо один з одним, несвідомо переймаємо спосіб мислення, мимоволі переходимо на бік більшості.
Філософ Сенека вважав, що нашим душам складно встояти під натиском підступають вад. Тому краще триматися від деяких людей в стороні:
«Багато зла приносить навіть єдиний приклад марнотратства і скупості; розпещений приятель і робить нас слабкими та зніженими, багатий сусід розпалює нашу жадібність, лукавий товариш навіть самого чистого і простодушного заразить своєї іржею. Неодмінно ти або станеш йому наслідувати, або його зненавидиш».
А Сенека говорив:
«Проведи час тільки з тими, хто зробить тебе краще, допускай до себе тільки тих, кого ти сам можеш зробити краще».
Тільки як відрізнити тих, хто принесе тобі користь? Як розпізнати тих, хто вкраде твій час і відбере впевненість у собі?
Чи є якісь ознаки людської дурості і розуму? Крім грошей, дипломів і звань, які, як ми вже зрозуміли, ні про що не говорять і нічого не гарантують.
І яким чином зрозуміти, до якої категорії належиш ти сам?
У Михайла Жванецького є кілька змістовних висловлювань, які допоможуть навчитися краще розбиратися в людях:
Якщо ти сперечаєшся...
«Якщо ти сперечаєшся з ідіотом, ймовірно те ж саме робить і він».
Різниця між...
«Різниця між розумним і мудрим: розумний насилу викручується з ситуації, в яку мудрий не потрапляє».
Хтось із великих сказав, що мудрість — це не розум, а обережність. Розумні люди озброюються фразою «краще зробити і пошкодувати, набираються досвіду. А мудрі вважають за краще не вплутуватися в ризиковані авантюри.
Розум — це не ерудиція...
«Розум — це не ерудиція, не вміння влізти в будь-яку розмову. Розум не означає вміння підтримувати розмову з вченими. Якщо ти розумний, ти зрозумієш, що ти нічого не розумієш. Розум часто говорить мовчки. Розум відчуває недоліки або неприємні моменти для співрозмовника і обходить їх. Розум передбачає відповідь і промовчить, якщо йому не хочеться це почути. І взагалі, розум щось запропонує.
Дурість не пропонує. Дурість не питає. Дурість пояснює. Загалом, з розумним краще. З ним ти вільний і ледачий. З дурнем ти весь час зайнятий. Ти працюєш в поті чола. Він тобі заперечує і заперечує... Бо він впевнений! І від цих безглуздих заперечень ти втрачаєш силу, витривалість і кмітливість, якими так пишався. З дурнем ти ні в чому не можеш погодитись. І відчуваєш, який у тебе поганий характер».
Розумна людина ніколи не сперечається, бо правда у всіх своя. Нікого не вантажить своїми проблемами. І, нарешті, розумна людина ніколи ні в чому не докоряє свого співрозмовника, не висміює його недоліки і не дає оціночних суджень чужим вчинкам.
За матеріалами: Мадам Хельга
