Про найсильнішою і чорної заздрості...
Заздрісники вам пробачать те, що ви отримали від батьків. Вибачать те, що вам дісталося випадково, як виграш. Пробачать навіть те, що ви вкрали або нечесно привласнили. Вибачать те, що вам дав сам диявол в обмін на душу. Багатство, красу, успіх, щастя, любов, гарний будинок і білу яхту, — все це пробачать.
Одного не пробачать — якщо ви домоглися самі, з нуля, завдяки працьовитості, таланту і розуму. Ось цього не пробачать ніколи. І все життя будуть переслідувати отруйної заздрістю. Ненавистю.
Тому що — хіба ви краще за інших? Тих, хто бездарний від природи і не робить жодних спроб розвиватися? Тих, хто не хоче працювати і не хоче визнати, що йому ліньки працювати? Виходить, ви краще. І цього вам не пробачать ніколи.
Якщо вам все дісталося звідки-то, це зрозуміло. Завидно, звичайно, але легко пояснити. Вам просто пощастило.
Або ви хитрун і обманщик. А вони не такі! Тому і живуть гірше, — тому що вони краще!
А якщо ви досягли всього своїми силами, якщо ви вийшли з бідності, подолали перешкоди і працювали — виходить, ви краще? Але це важко визнати, образливо і прикро. Це визнання своєї ліні і нерозвиненість.
Ось тому ненавидять особливо сильно тих, хто сам досяг всього. Заздрять особливо отруйна. І це ознака справжнього успіху — така заздрість. Заслуженого успіху.
Але від цього не легше того, кому заздрять.
І краще не сперечатися, коли вам приписують багатих батьків або коханого. Коли говорять, що це просто пощастило! І навіть коли звинувачують в хитрості. Це заспокоює ненавидять. Дозволяє їм зберегти самооцінку.
Ось тому так багато наклепів і брудних чуток навколо тих, хто сам досяг і домігся. А цим людям колись викривати мерзенні плітки. Вони трудяться.
А іноді — навмисне не реагують на наклеп. Щоб не зіткнутися з тим, що ще страшніше — з агресивною і небезпечною заздрістю ледарів.
Автор: Кір'янова Анна
