Психологія

5 ознак початку старіння головного мозку, яким ми не надаємо значення

Реальний ворог мозку зовсім не кількість прожитих років, а лінь, яка може оволодіти людиною в будь-якому віці. Під її впливом, мозок дійсно швидше зношується, старіє і втрачає здатність виконувати команду «думай»...
Марина Карасьова
6.4к.

Думаєте, що з віком ми просто приречені на зниження розумової активності, погіршення пам'яті і старече недоумство? Це велика помилка. Реальний ворог мозку зовсім не кількість прожитих років, а лінь, яка може оволодіти людиною в будь-якому віці. Під її впливом, мозок дійсно швидше зношується, старіє і втрачає здатність виконувати команду «думай».

Тоді як мозку подобається бути в тонусі, адже на його опікою робота всіх органів і систем, наше здоров'я й тривалість життя. А володіючи неймовірною пластичністю, він протягом усього життя, як комп'ютер, встановлює оновлення і модернізує свої програми. Але тільки в тому випадку, якщо не давати йому лінуватися.

Отже, 5 перших дзвіночків, які свідчать, що мозок почав лінуватися. Причому, це зовсім не фізична апатія і зниженням інтересу.

1. Дискомфорт від нових знань і навичок.

Стає важко зосередитися і утримати в голові нові знання, осмислити і відтворити щойно прочитану інформацію, вибудувати в голові логічні зв'язки. Доводиться по кілька разів перечитувати одне й те ж. У підсумку виникає дискомфорт і внутрішній протест. Але замість того, щоб напружити свій мозок, змусити його сконцентруватися, людина йде на поводу у ліні, бо просто лежати і попльовувати в стелю набагато спокійніше.

Тільки от мозок від цього поступово «іржавіє», а його здібності до перезавантаження сходять на немає.

2. Кожен попередній день — точна копія наступного.

Будь-яке порушення розпорядку або заведених ритуалів викликає протест. Найменше вторгнення в звичний уклад життя лякає і вибиває з колії. Кожен день — точна копія попереднього: одні й ті ж магазини, дорога до будинку, сквер для прогулянок, де до болю знайоме кожне дерево і щербинки на лавочках.

Так лінь катує обдурити мозок, підміняючи необхідні йому нові емоції і здивування, помилковим відчуттям спокою і безпеки.

3. Раптова експертність у всіх областях.

Бажання глибоко вникнути і розібратися в якомусь питанні, раптом зникає, а замість цього з'являється безапеляційна впевненість у експертності власних знань, причому у всіх областях відразу.

Доморосла філософія всезнайства під егідою істини в останній інстанції — пряма дорога до деменції. Навіщо мозку напружуватися, засвоювати нову інформацію, якщо його власник і так все знає.

4. Раніше було краще.

Те, чого ще вчора б не надав ніякого значення, сьогодні раптом стає приводом для невдоволення, осуд і моралей. Захоплення та інтереси молоді — безглузді, мода і музика — незрозуміла, а різнокольорові волосся і рвані джинси — привід звинуватити у всіх смертних гріхах. І як апофеоз негативу, лунає сакраментальна фраза: «раніше було краще».

А що змінилося? Та нічого! Негативізм — лише недолік власних знань і повне небажання їх добувати, власна безпорадність, приховати яку, в першу чергу від самого себе, і допомагає нескінченне бурчання і невдоволення всім світом.

Адже не навантажувати свій мозок набагато простіше, ніж думати і знаходити компроміси.

5. Несподівана балакучість.

Коли раптом так і тягне поговорити з незнайомцем, причому, абсолютно неважливо де: в ліфті, громадському транспорті, парку або в черзі на касу. Були б вуха, а тема знаходиться сама по собі. І зовсім не важливо, наскільки це цікаво випадкової «жертві».

А адже це одна з головних ознак, що мозок відчуває дискомфорт від нудьги, надто великої кількості вільного часу, самотності, нестачі спілкування і зацикленості на власних інтересах.

Найдивовижніше, що ці ознаки можна помітити у зовсім молодих людей. І все, що потрібно зробити, просто перестати йти на поводу своєї ліні. Включити дитячу цікавість і не боятися змін. Тому що вони роблять нас розумнішими, а значить, і молодше.

За матеріалами: Книга рецептів молодості

author avatar
Марина Карасьова Редактор
Наш редактор Марина мріє, щоб усі діти були щасливими. А ще про великій бібліотеці, наприклад, як у письменника Умберто Еко. Вона вважає, що особисте зібрання книг — це колосальний набір ресурсів, що дозволяє зробити навіть неможливе можливим. За освітою психолог Марина, багато років працювала редактором у різних виданнях.
Клубер