Все просто: минуле повинно залишатися в минулому...
Ми часто відмовляємося від пропозицій долі, очікуючи розумом чогось більшого в майбутньому. І неважливо, чому ви відмовилися, вона не заходить до вас двічі.
Незнання Законів Світобудови вселяє в нас ілюзію впевненості, що вони нас захищають. Але все як мінімум подвійний, тройственно і багатовимірний, все має полюса, і все має свій антипод, протилежність, ідентичні по природі, але різні ступені, всі істини ніщо інше, як полуистины, всі парадокси можна примирити, а крайнощі зазвичай стикаються.
Минуле повинно залишатися в минулому, а хто хоче цим жити і страждати — удачі і поки що. Мені треба йти, мене чекає справжнє, що вабить своїм незвіданим і прекрасним майбутнє. Ви проживаєте те, що випромінюєте, намагайтеся не завжди говорити, що знаєте, але завжди знайте, що говорите. Якщо щось болить — мовчки робіть висновки, а то битимуть саме туди.
Хтось завтра піде, хтось поруч залишиться.
Скільки у світі людей — стільки в світі шляхів.
Кожен сам собі і подорожній, і мета, і дорога.
Нікого не тримай, не суди, не шкодуй...
Микола Булгаков
