А адже в 2020-му багато з нас думали, що життя звалилася і гірше бути не може...
Одного разу Федір Михайлович Достоєвський після каторги сказав: «Я тільки на каторзі пізнав себе і Бога. І я тепер впевнений, що скільки людині в житті треба щастя, у такій же мірі йому треба і нещастя, тому що він і щастя свого не зрозуміє».
Шістдесят років – хороший вік, але про це дізнаєшся тільки в сімдесят. Все в порівнянні. Тому ніколи не треба говорити, що життя, умови життя кепські, бо коли ми насправді доноемся до того, що потрапимо в інші умови, тоді свої умови будемо згадувати з вдячністю, що ми жили в такій обстановці, з такими людьми, в таких обставинах життя.
Хтось зі святих сказав: благословляй своє життя, і вона буде благословенне; проклинай своє життя, і вона буде проклята. Все всередині нас. Тому найголовніше – внутрішній стрижень, наше ставлення до життя.