Як вам здається, що найважче в житті кожної жінки? Родові муки? Залежність від чоловіка? Безладний розум?
А коли у жінки на душі погано, вона шукає причину. Не може ж бути просто так! І знаходить — для нас це неважко. Трохи більше пытливее вдивляється в близьких. Бачить їх недоліки ще гостріше, помічає кожну помилку. Постійно задає собі питання: «А що ще не так?». І знаходить нові і нові відповіді.
До речі, після бурхливого сплеску емоцій і їх виходу під час сварки їй може стати легше. Особливо якщо звичайно вона свої емоції пригнічує. Виплакалася, прокричалась — і якось легше стало раптом. Вже не таке жахливе настрій. Просто сил немає.
І ні від чого жінка так не втомлюється, як від самої себе. Коли вона в поганому настрої. Коли не хочеться псувати стосунки і настрій іншим, але не виходить. Коли улюблені люди дратують. Коли нічого не радує, нічого не виходить. Її внутрішні муки від такого настрою з кілька разів сильніше, ніж страждання нічого не розуміє чоловіка. Тому вона й рада б перестати, але нічого не може з собою зробити. Не допомагають ні способи підняття енергії, ні лекцій, ні навіть молитва. Точніше, молитися взагалі не хочеться або не виходить.
Зрілість або контроль свого настрою
В чому ж буде зріла позиція? Контролювати свій настрій і завжди посміхатися? Або мінімізувати такі несподівані і неприємні зустрічі?
Повністю позбутися від поганого настрою неможливо. Воно все одно буде іноді накочувати. Намагатися клеїти на обличчя усмішку, коли всередині кішки шкребуть — це злочин проти своєї власної душі.
Для початку потрібно дозволити собі іноді бувати в поганому настрої. Знаєте, дуже цікава штука, коли ми з чимось боремося, воно посилюється. Сильніше боремося — вона знову збільшується. А коли ми дозволяємо собі іноді бути дурною, бути поганою, бути злюкою — таких проявів стає менше.
Прийняття свого поганого настрою і себе такий важливий крок. Все інше без нього втрачає силу. Нічого не допоможе, поки жінка скаже своєму поганому настрою: «Так! Ти прийшов саме сьогодні. Ну що ж, заходь, розташовуйся, будь як вдома». Не приречено і крізь зуби. А щиро. Є час розкидати каміння, є час їх збирати. Є час обіймати, є — ухилятися від обіймів. Такий цикл життя.
Емоції — це частина життя. Для жінки — це величезна її частина. Немає нічого важливішого і страшніше емоцій жінки. Якщо вона їх приймає і вміє з ними поводитися, то вона стає ведуньей, здатної творити дива. А якщо ні — то бабою Ягою, яка губить сама себе і своїх близьких заодно.
Коли я дозволяю собі іноді бути не в дусі, мені простіше придумати для себе правила, що в цьому випадку робити. Наприклад, встала не з тієї ноги — відразу попередила домашніх. Ще краще — на якийсь час самоусунулася. Пішла і ще повалялась в ліжку одна. З'їла з ранку щось смачне. Полежала у ванні або прийняла душ.
Попереджені домочадці, швидше за все, відчує полегшення. Що це не вони сьогодні незрозуміло хто, а просто день такий. І дружина-мама сьогодні встала не з тієї ноги. Можливо, будуть менше вас турбувати. А може бути, навіть в чомусь допоможуть, щоб вам було легше.
Так само можна робити в будь-якій ситуації — спілкуючись з подругами, йти на позитивній ноті. Не чекаючи, коли всі почнуть скаржитися на життя. Закінчувати шопінг на піку задоволення, а не в той момент, коли спорожнів гаманець. Займатися благодійністю до тієї точки, коли тобі і іншим дуже добре. Гуляти з дитиною стільки, скільки тобі в радість.
Берегти свою енергію. Вона не нескінченна. Вона кінчається ніби раптом. А насправді наближення кінця можна відчути — якщо навчитися чути своє тіло і свою душу. Залишити енергії для себе — не віддавати все без залишку іншим людям, навіть якщо це близькі. Вам ця енергія потрібніше — щоб відновити сили і завтра знову бути у формі.
Поганий настрій — це як дощовий день. Його треба просто пережити. З часом ви навіть навчитеся отримувати задоволення. Адже можна весь день повалятися в ліжку — дозволити собі таку розкіш. Або подивитися сумний фільм і поридати. Або дозволити собі ні з ким не спілкуватися. Або викинути весь непотріб, який вас давно дратує, але все руки не доходили.
Дощовий день не менш важливий, ніж сонячний. Особливо якщо до нього ставитися не як до каре або кошмару, а як до частини життя. Необхідної для того, щоб всередині і зовні була гармонія.
Автор: Ольга Валяєва
Фото: unsplash.com
