Варто давати кривдникам другий шанс? Питання складне, адже ситуації бувають різними, і ми самі не святі. Якщо б люди один одного перестали прощати взагалі, наш світ звалився. Так де ж проходить ця тонка грань між прощенням і викреслюванням людину зі свого життя? Давайте спробуємо розібратися...
...Людям властиво помилятися, тому, якщо людина вас образив, то не тримайте зла. Але це лише на перший раз і при хорошому вибаченні з його боку. Нам властиво бути неправими, помилитися може кожен, і навіть ви.
Чому на другий раз прощати вже не так хочеться? Вся справа в досвіді. Людина вже як-то помилився, зробив вам боляче, вибачався, отримав другий шанс, але і тут через деякий час проколовся.
Багато, давши другий шанс, починають йти від людини, бачачи його ставлення до вас. Та й взагалі, до великодушності швидко звикаєш, тобто якщо тебе вислухали і взяли вдруге, то починаєш думати про те, що можна згрішити і в третій, і четвертий.
Все одно ж пробачать — і все буде, як раніше. Ось тут прощають кожен раз тільки дурні люди, хто так і не навчився розпізнавати в людині брехня. А адже вашою добротою користуються, тому й помиляються багато разів поспіль.
Як правило, пробачивши людина два рази, третій вже буде зайвим. Така закономірність не має результату, тут немає логіки. Ясно тільки те, що людина така істота, яка любить користуватися м'яким характером іншого.
Але в цьому житті треба бути жорсткішим і набагато мудрішими, показуючи іншим, що ви — непроста людина, цікавий, ніж жорсткий, але справедливий. Пробачити — це легко.
А ось закривати очі на неприємні моменти в вашу сторону, пропускати повз вуха всі образливі сказані слова на вашу адресу — ось це дійсно складно. І з кожним разом важче прощати, особливо якщо людина забуває про свої обіцянки і фразах «я більше ніколи не буду... прости мене!
Щодо першого разу все ясно, людині завжди треба давати шанс на виправлення. Але що ж тоді щодо другого разу? Ви виглядаєте дуже добрим, справедливим і серйозним, якщо пробачте і вдруге. На вас подивляться по-іншому, зрозуміють, що ви вмієте давати шанси. Чому ж тоді втретє вважається повною дурістю?
Вся справа в нахабства людини допускати помилки і заподіяти вам біль. Так, маніпулюючи вами, він домагається того, що знову „грішить“, а ви прощаєте його знову.
Але чи варто це того? Тут потрібно або дуже сильно любити людину і не представляти свого життя без нього, або провчити його, щоб він знав — вас можна втратити. І другий варіант найбільш вдалий і життєвий.
Є одна дуже цікава східна мудрість:
„Пробачити перший раз — мудрість. Другий раз — великодушність. Третій раз — дурість“.
Провчити людини — не значить зробити боляче. Продумайте цю ситуацію, адже за свої помилки кожний повинен „платити“.
За матеріалами: Мудрість життя
