Один із користувачів Quora (пише Лайфхакер) поставив дуже важливе запитання: "Яку найбільшу помилку ви зробили у свої 30 років, і чого вона навчила вас?". Питання викликало жваву і бурхливу дискусію, найцікавішими думками з якої ми сьогодні хочемо поділитися з вами.
Закликаємо вас бути такими ж активними, як і користувачі Quora, і залишати свої коментарі по темі:
1. Не відсувайте життя на другий план
Я вважаю, що одна з моїх головних помилок полягає в тому, що я занадто багато часу присвячував роботі та кар'єрі, відсуваючи все інше на другий план. Під усім іншим я маю на увазі сім'ю, друзів і навіть власне здоров'я.
Після 20 років і до недавнього часу (зараз мені 35) я жив у такому режимі: прокинутися, вирушити на роботу, прийти додому і заснути, а наступного дня встати тільки для того, щоб усе повторилося знову.
Я зовсім не звертав уваги на те, як такі напружені умови шкодять моєму здоров'ю, і не приділяв належної уваги стосункам.
Озираючись назад, я не можу згадати щось важливе і значуще. Ці роки були лише нескінченною гонкою за фальшивою метою, яка тоді здавалася найважливішою.
Тож зараз я збираюся надолужити все, що упустив. Я витратив багато часу на те, щоб зрозуміти, що для мене насправді важливо, але я радий, що усвідомив це не пізно і в мене є шанс прожити життя так, як мені цього хочеться.
Дбайте про своє здоров'я. Це найперший і найважливіший пріоритет. Коли вам 30 років, а ви вже почуваєтеся втомленою і змученою життям людиною - це відстій, повірте.
Ви будете працювати все життя. Молодість буває тільки раз у житті. Не втрачайте цей час. Не витрачайте час виключно на роботу - спілкуйтеся, влаштовуйте своє особисте життя, не обмежуйте себе лише домом і роботою. Нехай через 20 і навіть 30 років вам буде що згадати.
2. Не витрачайте час на гнів
Я не впевнений, що це саме та відповідь, яку ви шукаєте, але все ж скажу: найбільшою помилкою, яку я зробив у свої 30 років, була злість.
Я витратив даремно занадто багато свого часу, злячись на начальників, колег, політиків, дівчат, які кинули мене, та й просто на людей, які брехали мені.
Мій гнів був обґрунтований. Навіть зараз, озираючись назад, я розумію, що в мене були вагомі на те причини, але водночас із цим я усвідомлюю, що моя злість була марною тратою часу. І шкоди я завдав тільки собі самому, а не тим людям, на яких я був злий.
3. Цінуйте людей, які є у вашому житті
Я зустрів дивовижну дівчину, яку дійсно полюбив. Але дуже скоро той факт, що в моєму житті є по-справжньому близька людина, я став сприймати як належне. Гірше того, моя гордість ніколи не дозволяла мені показати їй, наскільки вона дорога мені. Вона довго боролася за наші стосунки, але врешті-решт залишила мене. Зараз вона одружена з іншим.
Ми досі дружимо, часто спілкуємося. Це схоже на пекло, але це краще, ніж не бачити її взагалі.
Що я з цього виніс? Не будьте круглими ідіотами. Приділяйте увагу своїй коханій людині, кожен день, кожну мить показуйте їй, як ви любите і цінуєте її. І якщо ви знаєте, що вчинили нерозумно, то наплюйте на чортову гордість і попросіть вибачення.
4. Не порівнюйте себе з іншими
Моя найголовніша помилка: я думала, що коли мені виповниться 30 років, я відразу ж зможу опинитися на тій вершині, про яку все життя мріяла. Але я почала постійно порівнювати себе з тими, хто був молодший за мене і, як виявилося, набагато успішніший. У мене не було нічого, тоді як в інших був будинок у Сан-Франциско, процвітаючий бізнес і сім'я.
Зараз я розумію, що хотіла опустити руки на самому початку шляху тільки тому, що хтось там був успішнішим за мене. Не порівнюйте себе з іншими і не думайте, що в 30 років ви зможете досягти всього. У 30 життя не закінчується, а тільки починається.
5. Іноді шлях до щастя лежить через страждання
У свої 30 років я зробила чотири фатальні помилки.
Помилка № 1. Я постійно відкладала вагітність на потім. Спочатку чекала слушного часу, а коли цей слушний, за моїми мірками, час настав, мені запропонували хорошу роботу з чудовими кар'єрними перспективами. Звичайно, я погодилася. І, природно, мені не хотілося йти в декрет відразу після того, як я отримала нове перспективне місце.
Через кілька років я все-таки вирішила завагітніти, але не змогла. За цим послідував курс тривалого лікування, я все-таки завагітніла, але у мене стався викидень (неможливо описати словами, наскільки важко було це пережити). Через рік я знову завагітніла, а потім зробила другу помилку, яку ніколи собі не пробачу.
Помилка № 2. Оскільки я завжди була в хорошій формі і намагалася її підтримувати, то вважала, що я можу продовжувати займатися бігом і під час вагітності. На шостому місяці вагітності під час бігу в мене відійшли води.
Помилка № 3. Я не боролася за свою дитину. Ні я, ні мій чоловік не знали, що робити, і я досі не впевнена, що нам дали правильну пораду. Нам сказали, що наша дитина не виживе. Мені вкололи морфін під час пологів. Я не пам'ятаю, що сталося після цього. Я не знаю точно, що сталося з моєю дитиною. Її просто забрали. Я відчувала свою провину, мені було погано і соромно, і соромно досі.
Помилка № 4. Я відвернулася від свого чоловіка замість того, щоб пережити це разом із ним. Я відчувала дикий біль і провину і не знала, як із ними впоратися. Я віддалилася від чоловіка (від людини, яку кохала і кохаю досі) і зрештою ми розійшлися.
Життя налагодилося тільки тоді, коли мені виповнилося 40 років. Після 40 я знову вийшла заміж і народила дитину (у 43 роки), і тепер ми щаслива сім'я з трьох осіб. Чи повинна я була пройти через усе це пекло, щоб нарешті знайти щастя? Так, ні, можливо. У мене немає відповіді.
6. Не забувайте друзів
У мене було кілька хороших друзів дитинства, разом з якими ми виросли.
Моя дружина не дуже добре ладнала з деякими з них, і після свого весілля я почав відсторонюватися від друзів, тому що не хотів її засмучувати. Я не дзвонив їм, не запрошував у гості, не ходив з ними в клуби і бари, не їздив з ними на риболовлю. Тобто не робив нічого з того, що ми робили разом раніше.
У той час я не особливо замислювався над цим, я вважав, що чиню правильно, адже вони мені як брати, вони повинні мене зрозуміти.
18 років потому мій шлюб розпався, і я дуже сумую за своїми старими добрими приятелями. Я намагався повернути нашу дружбу, але минуло стільки часу, у нашому житті стільки всього змінилося, і навіть тоді, коли ми бачимося, друзі здаються шалено далекими. Я досі сподіваюся повернути нашу дружбу, але розумію, що на це знадобиться час.
Моя вам порада: не думайте про друзів як про братів. Ваш брат завжди буде вашим братом, навіть якщо ви ненавидите його. Друг може й не залишитися вашим другом назавжди. Дружба потребує постійної уваги та участі.
7. Найкращий час - зараз
Мої помилки:
- Витрачала забагато грошей на туфлі замість того, щоб витратити їх на подорожі.
- Не продовжила свою вищу освіту.
- Не вивчила бойові мистецтва.
- Не робила сімейні фотографії щороку.
І знаєте, що я зрозуміла? Не варто витрачати час на жаль - почніть робити те, що не встигли, ЗАРАЗ!
8. Довіряйте своїм почуттям
Я вийшла заміж не тому, що кохала людину, а тому що всі навколо мене (родичі, друзі та знайомі) говорили, що він хороший хлопець і просто обожнює мене. Він справді був хорошим хлопцем і кохав мене, але ми були надто різними, поруч із цією людиною я втратила своє "я".
Я не впевнена, що це можна назвати помилкою: зараз ми розлучені, і в нас двоє дітей, без яких я не уявляю свого життя. Завдяки цьому я зрозуміла головне: довіряйте своїм почуттям і ніколи не ухвалюйте важливих рішень, ґрунтуючись на думці інших людей.
9. Зробити помилки - це не найстрашніше. Найстрашніше - їх не виправити
- Не визнавав, що в мене депресія, яка з кожним днем дедалі більше прогресує. Не звертався по допомогу. Упустив непомірну кількість можливостей. Майже зруйнував свою кар'єру.
- Почувався 20-річним. Не будував серйозних стосунків, вів безладне статеве життя, влаштовував незліченну безліч гулянок і занадто багато пив. Постійно тинявся з "друзями", які лише сприяли моїй девіантній поведінці і не вчили мене нічому хорошому.
- Не використовував свій вільний час для того, щоб здобути другу вищу освіту або вивчити іноземну мову. Замість цього я проводив його зі своїми вищезгаданими "друзями".
- Витрачав гроші на п'янки замість того, щоб вкласти їх у прибуткову справу.
Якби я продовжував вести такий спосіб життя, то до 40 років я був би жебраком, непрацездатним і тяжко хворим. На щастя, мені випав шанс переглянути своє ставлення до життя і почати все спочатку.
Але я досі із сумом згадую про всі можливості, які я втратив у свої 30.
За матеріалами lifehacker.ru
