Як казав один мудрець, наш розум — гарний слуга, але небезпечний господар...
У стародавніх трактатах сказано, що той, хто навчився контролювати свій розум може керувати реальністю і світом. Зупинка розуму дає необмежену владу над життям і долею.
Що ж обмежує нашу свідомість?
Наші думки накладають на нас всі відомі двоїсті обмеження і є породженням подвійності нашого мозку або свідомості. Є думки негативні, позитивні — і це подвійність, породжена поперемінною роботою двох півкуль мозку або двох протилежних полюсів свідомості.
Що відбувається, коли замовкає розум?
Коли наш розум замовкає, ми перевершуємо всі двоїсті обмеження, страхи, комплекси і ілюзії. Фактично всі духовні та містичні вчення світу ставлять головним завданням і практикою зупинку внутрішнього діалогу. Але в більшості випадків це дається дуже складно, тому що людина намагається зусиллями волі зупинити свій розум і хід своїх думок.
Штучні зусилля тут не допоможуть!
Зупинити хід думок, як показує досвід, штучними шляхами неможливо, бо будь-яке зусилля є функція розуму, а розум не може зупинити самого себе. Для цього є зовсім інший шлях.
Техніка виконання:
- Почніть відстежувати свої думки, просто спостерігайте, як вони приходять і йдуть! Після того, як ви поспостерігали за думками 5-10 секунд, задайте собі питання і будьте пильні, щоб побачити, що відбувається відразу ж після цього: «Звідки приходить моя така думка?» Виконайте цю вправу ще кілька разів.
- Поступово, якщо ви стежите за тим, як приходять і йдуть думки, увагу оголить пробіл (простір порожнечі між думками). Цей проміжок між двома думками і є чисте усвідомлення — Нульова точка. Воно може бути плинним, але воно буде. З практикою цей простір буде збільшуватися і ставати довше і довше.
- Коли ви почнете регулярно усвідомлювати цю паузу або Нульову крапку в думках, коли проміжок між двома думками стане довшим, він почне творити для вас чудеса, виконувати всі ваші бажання відповідати на питання і вирішувати будь-які ваші проблеми. Ви досягнете найбільшого містичного стану — порожнечі думок.
Автор: Олександр Клінг (Х-Архів)
