«Моє життя так швидко пролетіло, що тільки зараз, на пенсії, в глибокій старості, є можливість сісти і подумати», — каже 83-річна Клавдія своїй сестрі.
«І багато ти удумала?» — цікавиться сестра.
«А що тут думати? Діти є, онуки теж, правнуки на підході. Отже, жила правильно. Як кажуть індуси: якщо народжуються діти, значить, Бог ще не розчарувався в людстві».
Я подумала: яка щаслива жінка! У мене зовсім не так. Життя — такий же вихор, але постійно думаю і аналізую, намагаюся зрозуміти, що зробила не так і де могла б зробити краще.
Психологи називають цей стан рефлексією. Одні кажуть, що це доля слабких і вразливих, а інші впевнені, що тільки так і росте особистість.
Щасливе життя — це не п'ятірки у щоденнику, не висока посада, не своя квартира. Це душевний баланс: людині подобається його сьогодення.
Прийняття віку, зовнішності, країни, культури. Вміння прощати і захоплення прекрасним. Гроші — пил на цьому тлі.
Чи може людина змінити свою долю? Філософи сперечаються про це століттями.
Мудрі японці прийшли до висновку, що щаслива доля — це шлях, яким потрібно йти. Головне, не допускати трьох головних помилок.
Перша: заздрість
Заздрість — це токсична отрута для того, хто заздрить.
Тільки сильні люди можуть здерти шкіру змії заздрості і зробити з неї ремінь.
Інших заздрість отруює, зжирає зсередини. Як перестати заздрити? Зрозуміти, що порівнювати людей безглуздо. Кому-то удача посміхається в юності, а кому-то в старості. І любов теж.
Читайте також: Коли приходить час змінюватися — беріть приклад з японців
Друга: звичка поспішати
Поспіх — це свідома відмова від стратегії.
У моді книги з тайм-менеджменту, термін багатозадачність і особиста ефективність. У школу треба йти в 6 років, ВНЗ закінчувати в 18, братися за кілька проектів, і з заміжжям поспішити — поки розумних чоловіків не розібрали. Швидше народити, щоб «відстрілятися». І раніше вийти на пенсію.
Якщо не поспішати, то будеш стояти в кінці черги і задовольнятися недоїдками.
«Хто зрозумів життя — той більше не поспішає» — пише Омар Хайям. В його мудрості сумніватися не доводиться.
Так хто правий?
Японці вірять: немає жодних вихідних поїздів і вагонів. Все відбувається в свій термін. Якщо не відбувається, значить, події ще не дозріли. Вам не прийде в голову вчити ходити тримісячної дитини або народжувати на шостому місяці вагітності.
Природа нікуди не поспішає і все встигає.
Люди хочуть отримати все заздалегідь, та побільше, їм не терпиться довести, що саме вони краще, сильніше, досвідченіше. Не завжди на цю конкурентну гонку вистачає енергії. Є шанс вигоріти. І... почати заздрити іншим.
Потрібно вчитися мислити масштабно: те, що сьогодні вас гнітить, завтра стане вашою силою.
Третя: жадібність
Жадібність — це дисбаланс у відносинах зі світом.
Кожен має те, що заслуговує і ділитися ні з ким не зобов'язаний? Ні, цей пункт не про милостиню і жадібність. Він про емоційну жадібність. Кожен хоче мати хорошого друга — але не кожен хоче ним бути. Скільки байдужих, озлоблених людей, зациклених на своїх проблемах, ображених на життя.
Важливо пам'ятати: шлях, про який говорять філософи, не з'являється під ногами сам собою. Він проявляється тоді, коли людина спрямований, знає, куди йому йти. Без плану і напрямки ми, на жаль, не йдемо, а стоїмо на місці.
Якщо ти не знаєш, чого хочеш, ти в результаті залишишся з тим, чого точно не хочеш.
За матеріалами: Кольоровий бульвар
