Історії

Розлучитися вирішили літні люди...

За 40 років Катя навчилася бути тихою, непомітною, послужливою. А Васі стало нудно...
Марина Карасьова
30.7к.

Розлучення після десятиліть шлюбу – це дуже складно. Важко змінювати те, що здавалося незмінним довгі роки. Однак ці зміни можуть стати початком нової, більш щасливого життя. Хоча і не для всіх... Одним словом, хто за що боровся. Прочитайте історію, яку описує автор Альтер'Его про родину, де за 40 років шлюбу Катя навчилася бути тихою і непомітною. А Васі стало нудно...

Жила в сусідньому селі сім'я. Василь і Катерина. Такі сім'ї люди називають «зразковими». Йому 61. Їй 57. Разом без малого 40 років. Троє дітей вже добре влаштовані в житті. Двоє онуків-школярів.

Всім здавалося, що вони живуть душа в душу. У нього хороша посаду в місцевій адміністрації. Вона домогосподарка – справжня берегиня. Великий будинок, город, кури, качки, кози, сад з грушами...

І раптом розлучення.

«Зразкова» сім'я почала вивертати всі 40 років життя навиворіт. Трясти перед усім селом свою «брудну білизну». Виносити сміття з хати. Викидати скелети з шаф...

Вася і правда не змушував Катю влаштовуватися на роботу. Вірніше, він забороняв їй це робити. Місце жінки – вдома. А щоб Катя не сумувала – ось їй качки, кури, кози, огородище і троє дітей-погодок.

До всього цього Вася не підходив. Він же гроші заробляє, після роботи повинен відпочивати, а не в пригоне карячиться і з дітьми грати.

Катя вела сувору звітність грошей. У сільському магазині не давали чеків, і вона ходила туди з блокнотом, записувала що і на яку суму взяла. Всі думали, що це економія. А це був звіт. Дітям Вася купував виключно сам – від шкільних зошитів до нижньої білизни дочкам.

Надлишки овочів і м'яса Вася продавав. На ці гроші він купував собі «чоловічі іграшки» – рушниця, магнітола в машину, воздушка, телевізор з якимось там супер-екраном, ігровий комп'ютер, планшет... Коли Катя попросила нову плиту, він щиро здивувався: «А яка різниця, на чому готувати?»

За 40 років Катя навчилася бути тихою, непомітною, послужливою.

А Васі стало нудно. Він зареєструвався у всіх соціальних мережах – від однокласників до инстаграма. І там він познайомився з Анею.

Тільки Ганнуся, і ніяк інакше! Вона – бухгалтер на заводі, любить кататися на лижах, захоплюється йогою. А найголовніше, Ганнуся красива, фігуриста і молода. 23 роки різниці... Вася цвіла і пахла поруч з нею! Не те, що зі старої непомітною Катею.

Він йшов негарно. Найняв машину, вантажників і вивіз... все. «Ти жодного дня не працювала! Це все купив я, на свою зарплату!»

Катя не сперечалася. Вона за 40 років розучилася сперечатися.

Те, що сам будинок і господарство загальне, він визнав. Все розпродав за тиждень. Втричі дешевше, ніж можна було. Терміново потрібна була його частину грошей – квапився вкластися в спільне житло з новою пасією.

Вася з Анею купили будинок в місті, вона допомогла йому влаштуватися працювати на завод.

Катя теж поїхала з села. Влаштувалася працювати технічкою в школу. Перша її справжня робота, в 57 років. На свою частину грошей від проданого майна купила кімнату в гуртожитку...

Можна подумати, що хеппі-ендом все закінчилося саме для Васі: у 61 рік молода дружина, великий будинок, нова непогана робота.

Але це не так. Я спілкуюся з їх молодшою дочкою. Вона мені недавно сказала:

«Вони нам не говорили про свої проблеми. Я дзвонила кожен день, мама казала, що у них все добре. Про кіз своїх розповідала. А потім прийшла до мене на поріг. З грошима від продажу будинку. Вона не знала, що робити далі. Їй було так погано. Батько дуже по-свинськи зробив. Але потім вона ожила. Різко так. Може, усвідомила, що тепер сама собі господиня... Вона ніби 40 років не дихала. А зараз вона вдихає на повні груди і не може надихатися. Вона кайфує від кожної хвилини свого життя, у якій не треба плазувати.

А батенько-то молоду не тягне. Вона особа хитра і запальна. Чую, скоро і він прийде на поріг. Тільки не з грошима, як мама, а з трусами в пакеті і валідолом під язиком».

І заслужено. Хто за що боровся, як кажуть...

author avatar
Марина Карасьова Редактор
Наш редактор Марина мріє, щоб усі діти були щасливими. А ще про великій бібліотеці, наприклад, як у письменника Умберто Еко. Вона вважає, що особисте зібрання книг — це колосальний набір ресурсів, що дозволяє зробити навіть неможливе можливим. За освітою психолог Марина, багато років працювала редактором у різних виданнях.
Клубер