Історії

Єврейська помста, або як вакцина на шматочку цукру змінила історію людства

Мікробіолог Альберт Брюс Сабін був євреєм, і його онучок есесівці вбили. На питання, чи є у нього бажання помститися, вчений відповів: «Вони вбили двох чудових онучок, але я врятував дітей по всій Європі. Хіба ви не вважаєте це чудовою помстою?»
Марина Карасьова
10.8к.

Першу вакцину проти поліомієліту розробив вірусолог Джонас Солк в 1955 році, ставши національним героєм в США. Альберт Брюс Сабін створив свою вакцину два роки, а протестував на людях ще пізніше. Хоча Солк був першим і його вакцина визнана в США, вакцина Сабіна, на думку фахівців ВООЗ, більш дієва і проста в застосуванні (це не ін'єкція, а пара крапель на шматочок цукру). Більше того, про винахід Сабіна є дуже чудова історія...

У 1957 році лікар і мікробіолог Альберт Брюс Сабін вирішив не патентувати створену їм вакцину проти поліомієліту. Він відмовився від патентних грошей, дозволивши поширювати вакцину по всьому світу.
Між 1959-1961 мільйони дітей зі східних країн, Азії і Європи були щеплені: вакцина від поліомієліту придушила епідемію.

Раніше поліомієліт забрав з лиця землі цілі покоління.

Його вакцина на шматочку цукру змінила історію людства.

Учений заявив: «Багато наполягали на тому, щоб я запатентував вакцину, але я не хотів. Це мій подарунок усім дітям світу».

Він був євреєм, і дві його онуки були вбиті есесівцями.

На питання, чи є у нього бажання помститися, вчений відповів: «Вони вбили двох чудових онучок, але я врятував дітей по всій Європі. Хіба ви не вважаєте це чудовою помстою?»

У роки холодної війни Сабін безкоштовно пожертвував свої вірусні штами радянському вченому Михайлу Чумакову, щоб дозволити розробку його вакцини також у Радянському Союзі.

Він продовжував жити на зарплату професора університету, аж ніяк не захоплюючу, але з серцем, переповненим задоволенням за те, що він зробив так багато добра всьому людству.

За матеріалами: Pavel Lerner

author avatar
Марина Карасьова Редактор
Наш редактор Марина мріє, щоб усі діти були щасливими. А ще про великій бібліотеці, наприклад, як у письменника Умберто Еко. Вона вважає, що особисте зібрання книг — це колосальний набір ресурсів, що дозволяє зробити навіть неможливе можливим. За освітою психолог Марина, багато років працювала редактором у різних виданнях.
Клубер саморозвиток та особистісний ріст