Історія першої і єдиної зустрічі Леоніда Бикова та Василя Шукшина...
На всесоюзному кінофестивалі в Баку (1974 рік) було два головних претенденти за отримання головного призу: Биків з фільмом «В бій ідуть одні старики», і Шукшин з «червоною Калиною».
Картина «червона Калина» чудова, проте викликала хвилю неприйняття з боку чиновників від кіно. Тому ними була зроблена відчайдушна спроба «загнати» фільм і позбавити його можливості отримати головний приз фестивалю.
Для цього українській делегації було запропоновано: «Ваша картина «В бій ідуть одні старики» стане першою — замість «Калини червоної» тільки потрібно вашу згоду. Однак члени делегації відмовилися обговорювати це питання без Бикова. «Тоді умовте його!» — порадили їм чиновники.
І ось о другій годині ночі в номер готелю, де проживав Биків, прийшли його колеги по кінематографу. «Ми можемо отримати головний приз замість «Калини червоної» тільки потрібно твоя згода», — повідомили вони режисерові. На що той відповів: «У списку, де буде Василь Шукшин на першому місці, я пошту за честь бути хоч сотим. Адже моя картина — це рядовий фільм про війну, а його — це справжній прорив в заборонену зону, прорив у сферу, про що раніше й думати не дозволялося. Так і передайте мої слова керівникам фестивалю».
В результаті Шукшин отримав Гран-прі, а Биків Першу премію. А після нагородження Леонід Федорович, соромлячись підійти до Шукшину і привітати, попросив когось із знайомих познайомити їх. Шукшин зустрів Бикова широкою посмішкою, вони обнялися, як давні друзі і до кінця вечора не відходили одне від одного. Жестикулювали, заразливо сміялися... наприкінці зустрічі Биків вигукнув: «Вася! Якщо в «Разіна» (фільм, який хотів зняти Шукшин) треба буде зіграти табуретку — дзвони!».
А вже коли всі роз'їхалися, Биков сказав комусь у бік: «Який дивний мужик цей Шукшин. Чолов'яга!». Це була їхня перша і остання зустріч.
Через півроку Шукшина не стане.
За матеріалами: Антон Жуков
